Подкаст «Словом» за 25 червня: ринок землі та зміни до Конституції

Читать на русском

Про те, хто з 1-го липня зможе купувати землю в Україні. Про пропоновані президентом і депутатами зміни до Конституції. Про те, як змінилося ставлення українців до вакцинації. І про те, що відбувається нині з цінами на соняшникову олію, якої ми ще минулого року експортували майже 7 млн тонн. «Слово і діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Ринок землі: хто зможе купувати землю

З 1 липня в Україні запрацює ринок сільськогосподарської землі. До відкриття уряд затвердив чітку послідовність дій із перевірки покупців земельних ділянок.

Згідно з вимогами статті 130 Земельного кодексу, покупцями земельних ділянок можуть бути громадяни України, які мають сільськогосподарську освіту або досвід роботи в сільському господарстві, або які займаються веденням товарного сільськогосподарського виробництва; а також юридичні особи, установчими документами яких передбачено ведення сільськогосподарського виробництва.

При цьому переважне право купівлі - буде у громадян, які постійно проживають на території місцевої ради, де здійснюється продаж земельної ділянки.

Постанова, яку затвердив Кабмін, розмежовує перевірку покупців і власників земельних ділянок. Покупців перевірятиме нотаріус, а власників – Держгеокадастр.

Для перевірки будуть використовувати дані Державного реєстру прав на нерухоме майно, Держземкадастру, Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

За результатами перевірки нотаріус повинен буде скласти протокол, де буде інформація про відповідність або невідповідність вимогам Земельного кодексу. Якщо вимоги будуть порушені, Держгеокадастр має конфіскувати куплену ділянку за рішенням суду.

Всю інформацію про те, хто матиме право купувати землю сільгосппризначення в Україні і які перевірки потрібно буде пройти - ми зібрали в одній зручній інфографіці на нашому сайті.

Скільки разів Рада змінювала Конституцію

Верховна рада IX скликання за майже два роки роботи проголосувала лише за одну зміну до Конституції – щодо скасування недоторканності народних депутатів.

Але ще кілька пропозицій стосовно змін чекають на розгляд парламенту або вердикт Конституційного суду. Цікаво, що переважна більшість пропозицій - це ініціатива саме президента, а не депутатів.

Ще з минулого скликання у Верховній раді залишилися пропозиції щодо перейменування Дніпропетровської та Кіровоградської областей (самі облцентри давно перейменували). Законопроєкти були зареєстровані ще в листопаді 2018 року, а після початку роботи Ради IX скликання їх перереєстрували. Конституційний суд визнав законопроєкти такими, що відповідають Основному закону, тож вони очікують на розгляд.

234 народних депутати від «Слуги народу» запропонували внести зміни до Конституції щодо порядку призначення та звільнення директорів НАБУ і Держбюро розслідувань. Для їхнього призначення і звільнення, якщо проєкт проголосують, потрібна буде згода Верховної ради.

Президент Володимир Зеленський запропонував кілька змін до Конституції у серпні 2019 року. Один із законопроєктів – про скасування адвокатської монополії. Його мета – забезпечити право кожного на отримання професійної юридичної допомоги через скасування адвокатської монополії на надання такої допомоги. КСУ визнав, що законопроєкт відповідає Конституції.

Президентський законопроєкт про законодавчу ініціативу народу пропонує доповнити Конституцію переліком суб'єктів законодавчої ініціативи та закріпити, що право такої ініціативи належить президенту, Кабміну, депутатам і народу.

Також Володимир Зеленський запропонував скоротити чисельність Верховної ради до 300 депутатів. У Конституційного суду були деякі зауваження до законопроєкту, але в цілому він відповідає Основному закону.

А ось законопроєкт щодо позбавлення нардепів мандатів за систематичні прогули та кнопкодавство було визнано неконституційним, як і законопроєкт про уповноважених Верховної ради.

Про зміни, які хочуть внести президент і нардепи до Конституції України - читайте докладніше в нашому аналітичному матеріалі.

Українці змінили ставлення до вакцинації

Україна значно відстає за темпами вакцинації проти коронавірусу від європейських країн. І річ не тільки в тім, що у нас менше вакцини та процес розпочався пізніше, але й в тому, що не всі громадяни хочуть робити щеплення. Причини різні: страх побічних ефектів, небажання вакцинуватися певним препаратом тощо. Але позитивний досвід співвітчизників відіграв свою роль, і ставлення українців до вакцинації за кілька місяців трохи змінилося.

За даними опитування Центру Разумкова за березень, не мали наміру вакцинуватися від коронавірусу 51,5% опитаних українців. У травні таких стало вже 43,2%. При цьому збільшився відсоток тих, хто збирається зробити щеплення найближчим часом – з 12,3% до 18,9%.

Як і раніше трохи понад 10% українців планують вакцинуватися тільки за потреби, наприклад, задля поїздки за кордон. При цьому до 58,8% зросла кількість громадян, готових вакцинуватися лише безкоштовно. У березні таких було 52%.

До 14,6% побільшало за два місяці тих, хто не буде вакцинуватися через те, що вже перехворів на COVID-19. Кількість тих, хто не буде вакцинуватися через низьку ймовірність захворіти, збільшилася з 3,4% до 7,5%.

Також зросла кількість тих, у кого є медичні протипоказання, і тих, хто вважає, що ризики від вакцинації перевищують ризики від хвороби. А ось рівень недовіри до вакцини знизився: в березні не довіряли 45,2% опитаних, в травні – 31,4%.

Актуальні дані щодо ставлення українців до вакцинації проти коронавірусу ми зібрали для вас в інфографіці на нашому сайті.

Соняшникова олія в Україні

В Україні за останні пів року різко злетіли ціни на соняшникову олію, вона стала одним з найдорожчих продуктів у споживчому кошику. Серед причин зростання ціни експерти називають подорожчання олії на світових ринках. Але Антимонопольний комітет все одно почав вивчати ситуацію з ціною, яка нині тримається в Україні.

Наприкінці травня 2013 року літр соняшникової олії коштував 15,04 грн, за рік ціна опустилася до 14,44 грн. До травня 2015-го літр олії подорожчав до 29,88 грн, до травня 2016-го – до 31,33 грн.

До середини 2017 року вартість соняшникової олії становила 33,74 грн. Три роки поспіль ціна на олію в Україні була стабільною – близько 34 грн. У травні минулого року олія несуттєво здешевшала, а у травні цього - ціна літра сягнула позначки в 62,57 грн.

При цьому виробництво та експорт соняшникової олії за останні вісім років, в основному, зростали. А за три місяці 2021-го і виробництво, і експорт олії знизилися порівняно з аналогічним періодом 2020 року.

Про те, скільки соняшникової олії Україна виробляла та скільки при цьому відправляла на експорт - читайте в нашому спеціальному дослідженні з інфографікою на сайті.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: