Подкаст «Словом» за 4 травня: нелегали-заробітчани та марш індійського штаму Європою

Читать на русском

Про те, що думає Польща стосовно українського членства в НАТО. Про поширення індійського штаму коронавірусу Європою. Про нелегалів-заробітчан з України у світі та українські паспорти для громадян на окупованих територіях. «Слово і Діло» пропонує огляд найважливіших новин і власної аналітики в аудіоформаті - в подкасті «Словом».

Польща підтримає Україну на шляху до НАТО

На саміті НАТО в червні 2021 року планується обговорити питання вступу України до Північноатлантичного Альянсу.

Про це повідомив президент Польщі Анджей Дуда під час спільної пресконференції з президентом України Володимиром Зеленським.

«Я казав президенту Зеленському щодо майбутнього саміту Бухарестської дев’ятки – країн НАТО нашого регіону, що відбудеться за тиждень у Бухаресті. Ми обговорюватимемо безпеку. Думаю, що питання України та Білорусі буде там важливою темою, особливо України та російської присутності біля її кордонів», – сказав Дуда.

«По-перше, це питання безпеки України та всієї Центральної Європи. А по-друге, це також питання формальної вказівки Україні шляху, яким вона повинна рухатися у напрямку членства у НАТО, дорожньої карти до цього членства, яке має фундаментальне значення і за яке бореться Україна», – зазначив президент Польщі.

Своєю чергою Володимир Зеленський заявив, що Польща і президент Дуда підтримують українців і прагнення України в НАТО.

Індійський штам марширує по Європі

У Польщі зафіксований перший випадок індійського штаму коронавірусу, - повідомляє Польське радіо.

«Індійський штам» коронавірусу підтвердився у польського дипломата, якого евакуювали з Індії. Він вже тиждень перебуває на лікуванні в одній з інфекційних лікарень Варшави. Відомо, що хворий агресивним видом коронавірусу дипломат був доставлений до Польщі спеціальним літаком разом з його дружиною і чотирма дітьми.

Нагадаємо, 24 березня в Міністерстві охорони здоров'я Індії оголосили про те, що зафіксовано новий штам коронавірусу з подвійною мутацією.

29 квітня надійшло повідомлення про те, що індійський штам виявлений на території Румунії, Ізраїлю та Франції.

Українські нелегали-заробітчани: чому українці навіть за кордоном трудяться нелегально

Всеукраїнська асоціація компаній з міжнародного працевлаштування провела підрахунок і зробила висновок про те, що близько 5 млн українців змушені працювати за кордоном в різних країнах світу і при цьому приблизно 50-60% з них працюють нелегально. Українці змушені влаштовуватися на роботу в інших країнах в обхід закону з ряду причин, проте багато хто звик нелегально працювати й в Україні.

Одна з причин полягає у тому, що міграційне законодавство деяких західних країн забороняє найм низькокваліфікованих працівників-іноземців. Так, в Німеччині без знання мови та відсутності підтвердженої кваліфікації трудову візу отримати неможливо, а на сезонну роботу можуть претендувати виключно громадяни ЄС. Ось тільки німецькі зарплати для українців є дуже привабливими, а тому багато людей погоджуються їхати до Німеччини без трудової візи та залишатися на нелегальні роботи попри наслідки.

Трапляється й так, що люди їдуть з трудовою візою, претендують на одну роботу і зарплату, але їм пропонують більше грошей — тільки нелегально. І вони погоджуються, бо такі пропозиції для них здаються вигіднішими.

Проте неофіційне працевлаштування за кордоном в цілому несе в собі багато ризиків. Перш за все, варто розуміти, що працівники, які не оформлені згідно з чинним законодавством, є абсолютно не захищеними в правовому полі і в кращому випадку, такому працівнику просто можуть не заплатити, але це ще не найстрашніше. Як розповів Василь Воскобойник, президент Всеукраїнської асоціації компаній з міжнародного працевлаштування, у 2018 році в Польщі стався резонансний випадок з заробітчанином-українцем. Чоловікові, який нелегально працював на одному з підприємств, стало зле і його, за наказом керівника підприємства, просто вивезли якомога далі в ліс і залишили помирати.

Досить серйозними є покарання за порушення іноземцями правил перебування у різних країнах, крім екстрадиції, на нелегалів може чекати штраф у розмірі в кілька тисяч євро. За порушення умов митного режиму можуть заборонити в'їзд в країну на строк від 3 до 5 років. Після зняття заборони можуть ще деякий час відмовляти в наданні візи, навіть туристичної.

І варто розуміти, що випадки покарання за порушення міграційного законодавства — не рідкість. У жовтні 2020-го з одного з міст Німеччини одночасно депортували майже 300 українців.

Нагадаємо, Росія висунула країнам СНД ультиматум: ряд держав повинні до 15 червня забрати з Росії своїх громадян, які знаходяться там незаконно. Інакше Москва обіцяє депортувати таких осіб і закрити кордони з країнами, які не заберуть всіх своїх громадян-нелегалів.

Отримання українських паспортів для жителів окупованих територій спростять

Фракція «Слуга Народу» ініціює законопроєкт про спрощення оформлення українських паспортів із позначкою про реєстрацію на тимчасово окупованих територіях.

Про це повідомляє пресслужба партії, з посиланням на одного з ініціаторів законопроєкту № 4564, заступника голови фракції «Слуга Народу» Максима Ткаченка.

За словами нардепа, із 2016 року реєстрацію місця проживання передали до повноважень місцевої влади – сільських, селищних або міських рад.

Це означає, що якщо людині з луганською чи донецькою реєстрацією потрібно змінити фото у паспорті, зробити у ньому якісь позначки або ж вперше отримати паспорт і зареєструвати місцем проживання Луганськ чи Донецьк, жодна місцева рада на підконтрольній території не зможе цього зробити.

При цьому, особливо гостро стоїть проблема для молоді, яка вперше отримує український паспорт, бо у ньому взагалі немає позначки про реєстрацію місця проживання, зазначив Ткаченко.

Щоб зрозуміти, що людина дійсно живе на окупованих територіях за адресою, яку вона хоче вказати у реєстрації, Державна міграційна служба може використовувати інформацію з Державного реєстру виборців, Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб та Єдиного державного демографічного реєстру.

Якщо мова йде про отримання першого паспорту, реєстрація за місцем проживання на окупованих територіях вказується на основі підтвердженого права власності батьків на нерухомість або ж на основі реєстрації батьків, що вказана у їхніх паспортах.

Зазначимо, що комітет ВР з питань прав людини, деокупації та реінтеграції тимчасово окупованих територій вже рекомендував Верховній Раді ухвалити цей законопроєкт у першому читанні.

Більше цифр, більше фактів, матеріалів і аналітики — знаходьте на slovoidilo.ua.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал