Харківські угоди: в чому суть документа і як за нього голосували в Раді VI скликання

Читать на русском

Служба безпеки України за дорученням РНБО взялася за Харківські угоди від 2010 року – слідчі вивчають, чи була їхня ратифікація державною зрадою. За попередніми даними СБУ, підписання угод призвело до збільшення кількості особового складу військових формувань і спецслужб РФ, які згодом були причетні до анексії Криму. «Слово і діло» нагадає, в чому суть Харківських угод, і хто за них голосував.

21 квітня 2020 року в Харкові Віктор Янукович і тодішній президент Росії Дмитро Медведєв підписали угоду, згідно з якою термін перебування російського Чорноморського флоту в Севастополі продовжили з 2017 до 2042 року. В угоді прописали можливість продовжити термін ще на п'ять років, якщо у сторін не буде заперечень. Орендна плата за перебування флоту була встановлена в розмірі 100 млн доларів на рік.

В обмін на це Росія погодилася знизити ціну на імпорт газу і вилучила з газового контакту пункт про штраф, якщо Україна закуповувала менше обумовленого обсягу палива.

Через кілька днів після підписання президентами угоди депутати зібрали підписи за проведення позачергового засідання Ради, але спікер Володимир Литвин відмовився його скликати. Зате в рекордні терміни – через 6 днів – нардепам запропонували ратифікувати Харківські угоди.

27 квітня 2010 року, коли парламент схвалив документ, запам'яталося тим, що Литвина прикривала парасолями його охорона – у спікера кидали яйця. Крім того, під час засідання в залі сталася бійка між депутатами від Партії регіонів і «Нашої України – Народної самооборони», в результаті Олесь Доній був шпиталізований зі струсом мозку.

Ще одна пам'ятна подія того ранку – в залі хтось кинув димову шашку. Боротися з задимленістю прибув особисто міністр з надзвичайних ситуацій (а нині нардеп від «Опозиційної платформи») Нестор Шуфрич.

Через майже 40 хвилин після початку засідання, незважаючи на бійки, димові шашки та блокування трибуни, Верховна рада все ж ратифікувала Харківські угоди – 236 голосів «за»:

  • Партія регіонів – 160 голосів «за» зі 161 (не голосувала лише Дмитро Шенцев);

  • Комуністична партія – 27 з 27 «за»;

  • «Блок Литвина» – 20 з 20 «за»;

  • «Блок Юлії Тимошенко» – 9 «за» зі 154;

  • НУ-НС – 7 «за» із 72 (серед них нинішній депутат Ігор Палиця, який, втім, каже, що його персональна картка спрацювала без його відома);

  • позафракційні депутати – 13 «за» з 16.

Серед тих, хто підтримав Харківські угоди був олігарх Ринат Ахметов, чинні народні депутати Юлія Льовочкіна, Андрій Деркач, Вадим Столар, нинішній глава Одеської обладміністрації Сергій Гриневецький, ректор НАУ Максим Луцький, заступник голови КСУ Сергій Головатий. Результати голосування можна подивитися на сайті парламенту.

28 січня 2021 року Віктору Януковичу повідомили про підозру в держзраді через підписання Харківських угод. Правоохоронці заявили, що Янукович за попередньою змовою з вищими посадовими особами Росії та в порушення Конституції допоміг РФ провести підривну діяльність проти України.

Тепер СБУ проводить досудове розслідування щодо ратифікації документа. Однак, нагадаємо, що згідно із 80 статтею Конституції України народні депутати не несуть юридичної відповідальності за свої голосування в парламенті. «Навіть сьогодні, коли знята депутатська недоторканність, індемнітет залишається ... Тому я не впевнений, що в повному обсязі ідея, яка була озвучена, може бути реалізована. Але подивимося: суд є суд», – сказав спікер Дмитро Разумков.

Міністр юстиції Денис Малюська схиляється до того, що до відповідальності можуть притягнути посадових осіб, які готували Харківські угоди. «Ключове, що в заяві прозвучало, і, власне кажучи, в дорученні РНБО ..., що (відповідальність) і посадових осіб взагалі, тобто тих, хто готував Харківські угоди, погоджував. Тому що вони точно проходили уряд, вони десь в Міністерстві закордонних справ, там є чиїсь підписи. Там питання чиновників виконавчої влади, Кабміну і уповноважених міністерства, а також Адміністрації президента того часу. Це мені здається з боку реальніше притягнення до відповідальності, в тому числі і кримінальної, ніж народних депутатів», – сказав Малюська в інтерв'ю «Українським новинам».

Нагадаємо, Євросоюз продовжив санкції ще на рік проти українського президента-втікача Віктора Януковича і його оточення.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у VIBER

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал