«Хто в домі господар»: навіщо в РНБО згадали про Харківські угоди

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

У четвер, 11 березня, РНБО провела чергове засідання, на якому ухвалила низку рішень. Зокрема, доручила СБУ перевірити, чи була державною зрадою ратифікація Верховною радою так званих Харківських угод 27 квітня 2010 року. На підтримку цього документа тоді проголосували 236 народних депутатів, зокрема, Рінат Ахметов, Ігор Палиця, Юрій Іванющенко, Віталій Хомутинник. Але навіть якщо перевірка СБУ й дасть результати, в них буде швидше політичний, ніж практичний сенс.

Харківські угоди підписали 21 квітня 2010 року президенти Росії і України – Дмитро Медведєв і Віктор Янукович. Вони стосувалися широкого кола українсько-російських відносин, проте найбільш відомим їхнім підсумком стало продовження на 25 років (з 2017 до 2042 року) дії угоди між Україною і РФ про статус і умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України. Натомість Україна отримувала суттєву знижку на російський газ.

Процес ратифікації Верховною радою Харківських угод, 27 квітня 2010 року, супроводжувався заворушеннями і сутичками, як у сесійній залі, так і на вулиці, біля будівлі парламенту. Побоювання противників ратифікації документа виявилися небезпідставними – дія Харківських угод призвела до посилення російської військової присутності у Криму, що своєю чергою, полегшило окупацію півострова Росією в 2014 році.

У квітні 2010 року Харківські угоди підтримали 236 народних депутатів, зокрема Рінат Ахметов, Ігор Палиця, Юрій Іванющенко, Віталій Хомутинник. 11 березня 2021 року РНБО доручила СБУ перевірити, чи не було в діях нардепів, які проголосували за ратифікацію скандальних угод, ознак державної зради. Секретар РНБО Олексій Данилов пояснив, що у 2008 році Рада нацбезпеки доручила уряду розробити законопроєкт, який повинен був врегулювати «питання виходу Чорноморського флоту в 2017 році». Уряд мав зробити це протягом двох місяців, але не зробив цього.

«Ми вважаємо, що це була перша цеглинка, яка далі почала руйнувати всю систему нашої безпеки, і призвела до того, що у 2010 році з'явилися так звані Харківські угоди, які в безпрецедентні терміни були ратифіковані депутатами Верховної ради», – уточнив Данилов.

Таким чином, РНБО, на чолі з президентом Володимиром Зеленським, продовжила наступ проти проросійського табору, що почався в лютому з чутливих санкційних ударів по імперії кума Володимира Путіна – Віктора Медведчука. Однак рішення Радбезу від 11 березня має, швидше політичний, ніж практичний сенс.

По-перше, перевірка СБУ всіх 236 екснардепів займе дуже багато часу і охопить далеко не всіх учасників того голосування. Адже деякі з них (наприклад, Михайло Чечетов і Віктор Янукович-молодший) давно покинули цей світ. А деякі (наприклад, яскравий апологет путінської «Новоросії» Олег Царьов) взагалі втекли з України.

По-друге, злочинний умисел комуністів і «регіоналів», які проголосували за ратифікацію Харківських угод, ще належить довести. Кожен з них може заявити, що 27 квітня 2010 року виконував державницьку місію – домагався важливої для економіки України знижки на газ і ніяк не міг припустити, що через це в 2014 році Росія окупує Крим. Очевидно, у всій країні знайдеться мало далекоглядних людей, які вже в 2010 році могли б передбачити саме такий розвиток подій. Тому будь-які судові процеси у справі про держзраду в такій ситуації будуть мати досить туманні перспективи.

І, нарешті, по-третє, сама спроба перегляду Харківських угод сильно запізнилася. Вони денонсовані самою Росією, після захоплення Криму в 2014 році, а з'ясування мотивів людей, які голосували за їхню ратифікацію, було б актуально все в тому ж 2014 році. Але звідси саме і випливає справжня причина «наїзду» з боку РНБО. Вона є чисто політичною і спрямована проти експрезидента Петра Порошенка – одного з головних опонентів нинішнього глави держави Зеленського.

Саме пан Порошенко, за ідеєю, і повинен був доручити СБУ розібратися з учасниками «Харківської змови», відразу після того, як обійняв посаду президента влітку 2014 року. Але він цього не зробив, а через 7 років зробив його опонент – Зеленський. Важко сказати, чи принесе це чинному президенту будь-які плоди, але в тому, що Петру Олексійовичу вчергове голосно нагадали, хто зараз у домі господар – можна не сумніватися.

Денис Попович, спеціально для «Слово і діло».


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
АКТУАЛЬНЕ ВІДЕО
Підпишіться на наш канал