«Тимошенко і Порошенко лідирують в президентському рейтингу», – за даними опитування Фонду «Демократичні ініціативи» та Центру Разумкова. Публікації із такими заголовками з'явилися 28 грудня 2018 року на безлічі всеукраїнських сайтів, а також на ресурсах самих соціологів. Це опитування було проведено за 100 днів до президентських виборів (навіть трохи менше), і в принципі, немає підстав вважати, що такі відомі соцслужби маніпулювали громадською думкою.
Більш ніж за 200 днів до потенційних виборів мера Харкова (якщо за дату голосування брати 31 жовтня 2021-го) в «харківському фейсбуку» (іноді – із залученням київських спікерів) підозріло часто стала простежуватися теза «третього не дано – буде або Добкін, або Терехов». Зважаючи на те, хто взагалі є аудиторією українського Facebook, і якою «червоною ганчіркою» для них служить Михайло Добкін, нескладно здогадатися, кому ця теза вигідна. З'явилася і соціологія, яка в рамках «великої четвірки» кандидатів з топовою впізнаваністю в Харкові вивела в лідери шукану пару. Як і абзацом вище, сама соціологія тут під сумнів не ставиться – Дениса (Под'ячева, керівника проєктів в маркетинговій компанії Ukrsocstandart – ред.) Знаю, як професіонала з серйозною репутацією. Подискутувати тут можна тільки з приводу методики «перезважування» і диференціації 85% готових прийти згідно з опитуванням на «однозначно прийду» і «скоріше прийду», коли в результаті приходять незрозуміло які з них 30%, а ми розуміємо, який реальний зимовий відсоток відмов – але це локальні дискусії для соціологів, а не інтерпретаторів.
Я про інше. Момент №1.
Чи змінилася впізнаваність Зеленського в період з 28.12.2018 по 01.01.2019? Ледве. Чи змінився «президентський рейтинг» після його новорічної заяви про висунення? Безумовно. Продовжуючи паралель – хтось крім Добкіна і Терехова вже всерйоз позначав свої амбіції балотуватися в мери? Хтось веде де-факто передвиборчу кампанію? Хтось ще зігріває замерзлих виборців обіцянкою не піднімати тарифи з політично монопольних харківських білбордів? .. Сьогодні ми міряємо довжину стрибка легкоатлетів, одні з яких вже в польоті, а інші ще не почали розбіг.
Момент №2.
Ми постійно зациклюємось на відсотках, замість абсолютних величин, ігноруючи фактор мобілізації і неоднорідність структури абсентеїстів. Перемога і 60% в першому турі – переконливо. 195 тисяч з більш ніж 1 мільйона – вже не так. Не прийшла мовчазна більшість прихильників? Або пригноблені безальтернативністю противники не бачать серед претендентів свого кандидата? У якій пропорції? Ми фокусуємося на тому, як розподіляться 195 тисяч виборців Кернеса – скільки нібито-наступнику-№1, скільки нібито-наступнику-№2, скільки «обидва не дотягують». І ігноруємо 850-900 тисяч, що залишилися – хто і як може їх мобілізувати в таких же пандемічних умовах? І тут не про горезвісні «сітки», спокуса яких, мабуть, затягує окремих кандидатів – а про осіб і сенси, заради яких ледачий виборець готовий буде дійти до дільниці.
Якщо залишити «чорних лебедів», що причаїлися, за дужками, де їм поки саме місце, і ще раз пройтися по «великій четвірці» з топовою впізнаваністю, то ...
Михайло Добкін. Інерційно сильніша асоціація з Кернесом (ніж у Терехова), яку зараз почнуть всіляко намагатися послабити (не Фуксом єдиним – піде низка «одкровень» із серії «і не друг, і не ворог, а так»). Вигідна актуалізація конфліктного гуманітарного порядку денного – в битві за «Кубок Жукова» Добкін у Терехова виграє завжди. Можливість критикувати центральну (і місцеву в комунальному кейсі «при Кернесі такого не було») владу і йти з протестним порядком. При цьому ризик недопуску до виборів (хоч Добкіна і відрізняють від Медведчука російські санкції, але для широкого загалу ні) і обмежений потенціал приросту (в т.ч. в другому турі).
Вибори мера Харкова: чи зважиться на них Рада і хто готовий стати кандидатомЧи можна розраховувати, що вибори нового мера Харкова відбудуться найближчим часом, і хто в такому випадком стане фаворитом кампанії.
Ігор Терехов. Адмінресурс. Узгодження в Києві (ОПУ, Аваков). Фракції в радах. Начебто оптимальний розклад, але є відразу кілька «але» (які, мабуть, і змусили усіма правдами-неправдами не допускати виборів вже в березні). Головне – це казус позиціонування. З одного боку, відчайдушна спроба розірвати ментальний тандем «Добкін-Кернес» в свідомості виборців і монополізувати образ «продовжувача справи Кернеса», пародіюючи навіть стиль спілкування на публіці. З іншого – людей Кернеса один за одним «йдуть» з команди нової мерії, і взагалі «потрібен аудит в міському господарстві» (такий ось плагіат з передвибірки Фельдмана і Черняка). З одного боку, «зоряне небо» – це гроші на вітер, але з іншого «зоопарку – все, ворогам – закон» (на відкриття зоопарку напередодні формального старту кампанії явно великі надії). З одного боку, «Жуков – наше все», але з іншого –кращі друзі в раді – «ЄС». Виглядає так, що сприятливий стартовий розклад дістався «вічному заму» з розмитою цільовою аудиторією, яка звикла до того, що призначається, а не електоральному виміру політики.
Юлія Світлична. Саме Світличну Добкін неодноразово в ефірах сам називав своїм головним ідеологічним опонентом і водночас найбільш вірогідним суперником у другому турі. Очевидно, він оцінює не тільки рейтинги (залежні від структури бюлетеня і інформованості виборців про висунення кандидата), а й баланс довіри, на який коректніше орієнтуватися в міжвиборчий період. Плюс свіжий досвід успішних кампаній і особистої перемоги в окрузі, свої фракції в місцевих радах і виграшний контраст з уже двома її змінниками на чолі ХОДА. Є потенціал мобілізації «прогресивного» табору, зняття вічного бінарного конфлікту (приблизно так, як це вдалося Зеленському в 2019-му); все-таки і Добкін, і Терехов, і Фельдман – це більше про «консервативний табір». Із загроз – висунення 100500 кандидатів-спойлерів для відтягування голосів. При цьому на сьогодні Світлична не заявлялася як кандидат в мери – тут можливі різноманітні кар'єрні траєкторії в Києві, при яких в Харкові нинішній в.о. мера зітхне з полегшенням (адже з Добкіним електорат Світличної перетинається мінімально, а ось з еклектичним Тереховим перетин є).
Олександр Фельдман. Враховуючи, що «карфагенні наміри» є чинними і за «тимчасового уряду» Терехова, як і раніше змушений боротися з мерією. Осінній результат у 14% (з пізнім стартом і при Кернесі в бюлетені) допускає як варіанти власного походу, так і впливу на розклад через публічну підтримку кого-небудь з кандидатів. Показово, як Добкін підхопив тему захисту «Барабашово» від рейдерського захоплення міською владою – очевидно, що Добкіну в особі Фельдмана більше потрібен союзник, ніж конкурент (в т.ч. за висунення по франшизі ОПЗЖ). До слова, цей фактор франшизи ОПЗЖ відіграє важливу роль і може посилити Добкіна/Фельдмана, послабивши позиції Терехова (але тут – як домовляться, як зіграє «фактор Ахметова» тощо).
Резюмуючи: розклад складніший, ніж його запаковують у темник від мерії, що «їх тільки двоє». На розклад істотно впливають позиції (висунення або невисунення, публічна підтримка або навпаки тощо) як всіх названих гравців, так і тих, які залишилися за дужками. Вперше з 2010-го ці вибори будуть конкурентними, і з великою ймовірністю вони пройдуть в два тури. Саме тому не варто нехтувати і тими прізвищами, у яких на сьогодні невисокий рейтинг, але є своя аудиторія. Якщо все-таки буде пара Добкін-Терехов – уявіть, яку важливість набувають перед другим туром все лідери громадської думки проукраїнського поля. А якщо буде той формат 2 туру, про який як більш ймовірний говорить сам Добкін – він зі Світличною – то це ще більше схоже на протистояння Кернеса і Авакова зразка 2010-го. Загалом, хоч чорних лебедів і виселили з Парку Шевченка – хто знає, які непрогнозовані зараз «чорні лебеді» і як саме зіграють свою роль восени.
Текст публікується з дозволу автора (оригінал)
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»