Венедіктова залишила закритою справу про формулу «Роттердам плюс»

Читать на русском
Очільниця Офісу генпрокурора ухвалила рішення за скаргою Національного бюро на закриття справи майже 39 млрд грн збитків.
Ірина Венедіктовафото: УП

Генеральна прокурорка Ірина Венедіктова залишила закритим кримінальне провадження про можливі 39 млрд грн збитків від формули «Роттердам плюс», яку запровадила Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Про це журналісту «Слово і діло» повідомили співрозмовники у Національному антикорупційному бюро.

За словами джерел, генпрокурорка навіть не досліджувала детально матеріали справи та не вдавалася в суть постанови прокурора Спеціалізованої антикорупційної прокуратури про закриття справи.

Як відомо, 27 серпня прокурор САП Віталій Пономаренко вирішив закрити справу про формулу «Роттердам плюс» в частині оголошених підозр. Пізніше у прокуратурі прокоментували це рішення, а Національне антикорупційне бюро вирішило його оскаржити до виконувача обов'язків керівника САП Максима Грищука та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової. Водночас, нещодавно НАБУ отримало нову експертизу за делу «Роттердам плюс», яка підтвердила 39 млрд грн збитків від впровадження формули. Після чого експерт, яка провела це дослідження, заявила про тиск на неї.

Паралельно з цим закриття справи оскаржив один із заявників – колишній народний депутата та ексзаступник генерального прокурора Віктор Чумак. Проте Вищий антикорупційний суд у задоволенні його скарги відмовив. Наразі апеляцію на це рішення розглядає апеляційна палата ВАКС.

Нагадаємо, за версією слідства, генеральний директор ДТЕК Мережі Іван Гелюх і ще один менеджер ДТЕК Борис Лісовий за попередньою домовленістю з ексголовою НКРЕКП Дмитром Вовком, колишнім членом Нацкомісії Володимиром Євдокімовим, заступником начальника управління енергоринку НКРЕКП Тарасом Ревенком і начальником відділу цього управління Володимиром Бутовським завчасно до ухвалення формули «Роттердам плюс» обговорювали можливість її впровадження. Спочатку формулу нібито планували застосувати лише на те вугілля, яке доставляють в Україну портами.

Проте кількість такого вугілля становила приблизно 130 тисяч тонн на рік із загального обсягу вугілля такої марки, яке використовують на ТЕС, в 25,5 млн тонн. Пізніше всі вищезгадані особи дійшли згоди застосовувати цю формулу на весь обсяг вугілля, що було запропоновано посадовцями НКРЕКП на засіданні 28 січня 2016 року. Вже 3 березня того ж року посадовці Нацкомісії після одержання дозволу з АМКУ забезпечили розгляду порядку денного, де було питання формули «Роттердам плюс», яку затвердили на тому засіданні. Попередня експертиза встановила нібито 18,87 млрд грн завданих збитків від впровадження НКРЕКП цієї формули, оскільки від неї отримала надприбутки група компаній ДТЕК, яка займала частку в тепловій генерації в 70%-80%.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: