Відновлення авіагалузі: на які позиції у світі може розраховувати Україна

Читать на русском
Богдан Долінцеексперт авіаційної галузі

Кабінет міністрів затвердив програму концепції відновлення авіаційної галузі. Зокрема, за підсумками представленого аудиту держави, очікується, що напрямок вдасться відновити протягом 9 років. У коментарі «Слово і діло» експерт у галузі авіації Богдан Долінце пояснив, що Україна має потенціал зміцнити позиції на світовому авіаринку та в тривалій перспективі стати конкурентним виробником.

«Якщо ми говоримо про авіаційну галузь в Україні й у світі, то це високотехнологічна і високорентабельна галузь з високою доданою вартістю. Вона може стати потужним драйвером для відродження економіки. Якщо ми говоримо про авіабудування, то воно насправді має кілька складових: це різні високоточні електронні системи, це велика кількість технологічних підприємств, крім того, це можливості розвитку нових технологій. Авіаційна та космічна галузі – вони завжди дуже близько працюють і перетинаються між собою і стосуються сектору оборонної промисловості. Звичайно, це впливає і на безпеку країни. Якщо ми говоримо про світовий ринок, то мало країн взагалі спроможні на кінцеве складання літаків, не кажучи вже про випуск «під ключ», — сказав Долінце.

В Україні на авіабудування будуть виділяти близько 2 мільярдів на рікКабмін затвердив програму розвитку авіаційної промисловості до 2030 року, яка передбачає щорічне фінансування.

Експерт додав, що закладені урядом 9 років у концепцію відновлення авіаційної галузі цілком реалістичні, щоб отримати за цей час результат.

«Я не можу сказати, що цей ринок без конкуренції. Звичайно, швидкого захоплення – не буде, але потенціал для розвитку є. Україна може у перспективі отримати суттєву частку ринку і техніка може бути дуже конкурентною», — додав експерт.

На думку Долінце, державні інвестиції, ймовірно, скерують на відновлення циклу виробництва.

«Якщо говорити про програму авіабудування в цілому, то, насамперед, вона буде спрямована на виробництво літаків на ДП «Антонов», бо авіапідприємство може виконувати повний цикл. Якщо ми говоримо про несерійний випуск, оскільки за останні 5 років підприємство, на жаль, не випустило жодного літака, то вартість серійних машин може бути навіть вищою, ніж 25-30 млн доларів США. Якщо ми говоримо про виділення 1 млрд грн на програму в перший рік, то ці кошти, вірогідно, підуть на закупівлю необхідного обладнання й устаткування для відновлення випуску і, звичайно, на продовження процесів щодо завершення тих літаків, які перебувають на тій чи іншій стадії готовності», — додав Долінце.

За словами експерта, цивільна авіація передусім забезпечувала внутрішні потреби органів спеціального реагування, однак існує потенціал для розвитку та впровадження нових модифікацій техніки.

«Якщо говорити про виробництво гелікоптерів, то єдине підприємство, яке може випускати їх на території України, – це «Мотор Січ». Вони зробили два типи модернізованих вертольотів на базі радянських зразків. Якщо говорити про інший проєкт, бо останні кілька місяців ще одна українська компанія запатентувала ряд модифікацій літаків, які побудувала команда розробників. Вони ще у 2010 році займалися розробками на підприємстві «Укроборонпром» для потреб Міністерства внутрішніх справ та Державної служби надзвичайних ситуацій. Але перспективи цього проєкту не дуже зрозумілі, бо окрім попередньої технічної документації реальних зразків техніки ще не випущено», — пояснив експерт.

Нагадаємо, Кабмін затвердив концепцію Держпрограми розвитку авіаційної промисловості до 2030 року. Відповідно до неї, на авіабудування в Україні виділятимуть близько 2 мільярдів гривень щорічно.

Віцепрем'єр-міністр з питань стратегічних галузей промисловості України Олег Уруський раніше обіцяв реформувати ДК «Укроборонпром», а також передати частину підприємств ОПК на приватизацію.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

Регулярную подборку актуальной проверенной информации от «Слово и дело» читайте в телеграм-канале Pics&Maps

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: