Як розподіляються функції та повноваження між громадами та райадміністраціями

Читать на русском

Після того, як в Україні ліквідували 490 старих районів та утворили 136 нових, роль громад у житті людей стане більш відчутною. «Слово і діло» вже розбиралося, для чого в країні провели укрупнення районів та чим це обернеться для людей. Сьогодні пропонуємо подивитися, які функції та повноваження мають райадміністрації, а які належать громадам та що планують змінити в цьому напрямі.

Децентралізація та адміністративна реформа передбачають, що поступово всі свої проблеми люди будуть вирішувати на рівні громади, а за райадміністраціями залишаться лише ті повноваження, які необхідні уряду для загального керівництва.

Наразі розподіл функцій та повноважень між громадами та райадміністраціями регулюється законами «Про місцеве самоврядування в Україні» та «Про місцеві державні адміністрації». Можливо, до осені на позачергових сесіях Верховна рада ухвалить законопроект №3614, який розмежує доходи і видатки між бюджетами районів та територіальних громад. Принаймні є такі наміри.

Після укрупнення районів люди захвилювалися, що тепер їм доведеться їздити в справах до віддаленого райцентру. Чиновники переконують, що цього не буде.

«Надзвичайного нічого не сталося. Хто де жив, там живе, тільки всі необхідні послуги отримуватиме не в райцентрі, а у своїй громаді. Зараз на розгляді парламенту законопроект, який передбачає створення центрів надання адміністративних послуг у кожній громаді, як це є сьогодні в багатьох об’єднаних громадах. Послуги не мають бути в районах, вони мають надаватися в громадах, де живуть люди», – пояснив заступник міністра розвитку громад та територій В’ячеслав Негода.

Передбачається, що нові райони будуть регулювати роботу державних органів на місцях, щоб нормально функціонували управління податкової служби, Пенсійного фонду, соцзахисту, а також суди, поліція, прокуратура. Тому необхідно, щоб у межах кожного району був єдиний орган загальної юрисдикції, такий як райдержадміністрація.

Зовсім ліквідувати райони неможливо, бо для України з великою кількістю населення и загальною площею необхідна ще одна ланка перед обладміністраціями та урядом. У цьому переконаний радник міністра розвитку громад та територій Іван Лукеря, який наводить приклад подолання наслідків паводків у західних областях України, коли чиновники від органів виконавчої влади разом з місцевим самоврядуванням першими забезпечували координацію робіт з ліквідації наслідків негоди.

Крім того, райадміністрації будуть займатися реалізацією державних програм за рахунок коштів держбюджету.

Щодо ролі громад, то після місцевих виборів, які мають відбутися 25 жовтня 2020 року, у 1470 громадах оберуть сільські, селищні, міські ради. Відтак усі послуги органів державної влади мають стати доступними онлайн або в центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) саме в громадах.

Зараз треба ще створити та відкрити ЦНАП у понад 600 новостворених громадах. Автори реформи переконують, що в держави є на це ресурси і вже до 2024 року люди зможуть отримати будь-яку довідку чи оформити документ, не виїжджаючи за межі своєї громади.

Поки цього не сталося, принаймні до кінця 2020 року всі держоргани будуть працювати, як раніше. Потім передбачається ще пів року перехідного періоду.

Окремо й досить гостро стоїть питання, як будуть перерозподілятися функції між райадміністраціями та громадами щодо майна комунальної власності, хто буде опікуватися лікарнями, школами та іншими закладами освіти, будинками культури, стадіонами. Наразі ці функції перетинаються або дублюються між райадміністраціями та ОТГ.

В'ячеслав Негода вважає, що після утворення 1470 громад вони набудуть юридичного статусу.

«Районні ради, районні адміністрації відповідно до закону №3651 повинні провести спільно з громадами відповідну роботу й вирішити, які об’єкти спільної власності територіальних громад мають бути передані в територіальні громади. Оскільки це навіть за Конституцією є спільним майном територіальних громад. Проєктом закону передбачено, що відповідним рішенням уряду буде визначено порядок щодо розмежування й передачі цього майна. Щодо майна, яке не буде затребуваним, буде вирішуватися, або воно залишається на субрегіональному рівні, або передається в управління, наприклад, обласної гілки влади. Адже в нас є ще й обласна рада, яка представляє спільні інтереси територіальних громад. І управління спільною власністю територіальних громад – теж її повноваження», – зазначив заступник міністра.

Мабуть, найбільшу дискусію спричинило питання розподілу доходів та надходження податків. За словами міністра розвитку громад і територій Олексія Чернишова, законопроект щодо приведення до відповідності положень бюджетного законодавства передбачає, що основні ресурси, такі як 60% податку на дохід фізичних осіб, плата за адмінпослуги, освітня та медична субвенції будуть зараховуватися до бюджетів місцевого самоврядування.

Раніше «Слово і діло» писало, на які райони поділять області України.

Також ми розбиралися, чи порушить Конституцію надання повноважень регіонам у рамках реформи децентралізації.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA

Найкращі інфографіки від аналітиків «Слово і діло» щодня без зайвого тексту – у телеграм-каналі Pics&Maps


Підписуйтесь на наш аккаунт в Telegram, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Поділитися:
Загрузка...