Влада каже про пом'якшення карантинних заходів, щоб послабити психологічний тиск на громадян, оскільки карантин починає набридати. Однак, крім популістських заяв, потрібен конкретний покроковий план, що і як будуть робити. Починати з музеїв і бібліотек дуже нерозумно. Таку думку в коментарі «Слово і діло» висловив директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
За його словами, наразі ніхто не знає навіть у світі, якими можуть бути наслідки, якщо пом'якшити карантин. Однак певні висновки за тим, що роблять в інших країнах і що пропонують в Україні, вже можна зробити.
Політолог звернув увагу на те, що у Франції готові послабити карантин після 11 травня. Однак згідно з дослідженнями, які провели в країні, до цього часу ще не буде вироблений груповий імунітет.
Експерт також зауважив, що, за даними дослідження, до запровадження карантину одна людина могла інфікувати трьох, а після впровадження самоізоляції цифри впали до 0,5.
Віталій Бала також звернув увагу на те, що президент Франції, коли оголошував про пом'якшення карантину, вказав на план дій щодо виходу з карантину. Є розуміння того, що крок за кроком робитимуть після 11 травня.
Настрої українців щодо коронавірусу: результати соцопитуваньЗапровадження штрафів для тих, хто порушує карантин, підтримує 74% респондентів, а більше половини українців не проти запровадження комендантської години.
«В Україні також заговорили про пом'якшення карантину, але чи зроблено у нас хоч щось для цього, як наприклад, у Франції? Є тільки розмови й заяви про те, що планують зробити і розроблятимуть. Франція збільшила підтримку економіки до 110 млрд євро, гроші в основному направлять на боротьбу з безробіттям. Український уряд пропонує тим, хто втратив роботу, «класти бруківку або озеленювати» за 6-8 тисяч гривень. Отже, хочуть створити 1,5 мільйона робочих місць. Різниця в підходах двох країн відчутна», – прокоментував політолог Віталій Бала.
На його думку, заяви про пом'якшення карантину як в Україні, так і у світі пов'язані виключно з економікою, адже чим довше простій, тим серйознішими будуть наслідки. Є побоювання, що світова криза може бути сильнішою, ніж у період Великої депресії, зазначив Бала.
«Безумовно, слід виходити з карантину. Однак Україні потрібно хоча б розуміти, як це робити, мати якийсь економічний план, передбачити компенсації для малого, середнього бізнесу», – додав експерт.
Політолог підкреслив, що говорити про послаблення карантину доречно, тільки якщо у влади є розуміння того, який фінансовий ресурс має країна, щоб втілити в життя конкретний покроковий план виходу з кризи і чи є цей план, до речі.
Бала також уточнив, що Україні при цьому важливо враховувати досвід інших країн, у нас є можливість вчитися на чужих помилках.
«Що ініціюють в Україні для подолання кризи? Якщо під пом'якшенням карантину мають на увазі відкриття бібліотек і музеїв, то це абсурдно. Як це допоможе економіці? При цьому ми достовірно не знаємо дотепер, яка епідеміологічна ситуація в країни, адже повернулося багато заробітчан, які не пройшли обсервацію, а тестів у нас роблять недостатньо. Поки що заяви влади про вихід з карантину нагадують заклинання, жодної конкретики», – прокоментував директор Агентства моделювання ситуацій Віталій Бала.
«Слово і діло» вивчило настрої населення щодо нинішньої ситуації в країні відповідно до (даних КМІС і соціологічної групи «Рейтинг»).
«Слово і діло» пропонує подивитися, скільки тестів на COVID-19 провели в Україні та інших країнах світу.
«Слово і діло» також пропонує порівняти, як штрафують за порушення правил карантину в Україні та інших країнах.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»