«Всеукраїнська школа онлайн»: чи допоможе проєкт учням та в чому головний недолік

Читать на русском
Микола Скибаексперт напрямку "Освіта", UIF

6 квітня о 10:00 учні 5-11 класів з усієї України почали вчитися за нещодавно розробленим проєктом «Всеукраїнська школа онлайн». Протягом трьох тижнів українські школярі займатимуться за шкільною програмою вдома. Суть «Всеукраїнської школи онлайн» у тому, щоб діти не забули пройдений матеріал та не гаяли часу вдома, очікуючи закінчення карантину. Учні 5-11 класів зможуть переглядати відеоуроки по телевізору або в інтернеті та отримувати такі ж знання, як у школі. Програма відеоуроків відповідає шкільній програмі з 11-ти навчальних предметів. У коментарі «Слово і діло» експерт напряму «Освіта» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» Микола Скиба підкреслив, що в Україні понад 14 тисяч шкіл, з яких можливості для якісного дистанційного навчання в кращому разі має сотня. Для багатьох дистанційна освіта стала проблемою.

Крім того, експерт звернув увагу на проблему, пов’язану з покриттям інтернетом поза великими містами. Телевізійний сигнал, якщо додати супутник, значно потужніший. Тому є певна логіка в тому, що телеканали стали транслятором шкільного контенту, уточнив він.

Однак, за словами Миколи Скиби, наразі питання навіть не в тому, чи допоможе це наздогнати шкільну програму на карантині, а які інші проблеми, крім відставання від програми виявив карантин та спроба пом’якшити наслідки карантину.

Зміни до бюджету через коронавірус: на чому хотів заощадити КабмінЧерез пандемію коронавірусу держбюджету України доведеться переглянути. Кабмін вже вніс свої пропозиції – доходи скоротяться, а витрати значно зростуть.

«Річ у тім, що це спроба втиснути у цифровий доступ те викладання, яке насправді було не дуже ефективним до карантину. Методика, коли є аудиторія, а вчитель виступає як лектор, а учні мають слухати, – не дуже дієва. За різними дослідженнями країн ЄС та США, ефективність сприйняття інформації в такому форматі рідко коли перевищує 15-20%. Тоді почали розвивати методи включення, нові підходи», – прокоментував Микола Скиба.

На його переконання, головна проблема організації дистанційного навчання в тому, щоб включити учнів, дати їм відчуття причетності до шкільної спільноти. «Всеукраїнської школи онлайн» не розв’язує даної проблеми.

«Онлайн-уроки нагадують адресну доставку. Хотіли ви чи ні – тримайте певний блок інформації, хоча ніхто не зобов’язує дивитись канали, педагоги можуть дати свої рекомендації чи створити свої YouTube-канали. Коли педагог має свої учнів, звичайно, він може більш точно порадити, з чим працювати, тим паче темпи в кожній школі різні. Тому може виявитись так, що певні уроки, які зараз транслюють, одні вже засвоїли, а інші – ще далеко», – прокоментував Скиба.

Експерт напряму «Освіта» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» зауважив, що «Всеукраїнської школи онлайн» грає здебільшого позитивну роль для підвищення статусу освітнього питання. Це сигнал переважно для спільноти освітян, щоб грати на цьому резонансі та просувати свій порядок денний.

«Порядок денний має бути в організації повноцінного цифрового середовища та платформи на якій можна постійно зберігати навчальний контент, легко надавати доступ, організовувати інтерактивні завдання, групову роботу, давати можливості створювати персональні кабінети учнів. Це буде актуально навіть після карантину та в умовах динамічного світу. Доцільніше просувати цю тему», – пояснив Микола Скиба.

Резюмуючи, експерт напряму «Освіта» аналітичного центру «Український інститут майбутнього» наголосив, що в разі «Всеукраїнської школи онлайн» буде дуже добре, якщо проєктом скористається хоча б 30-40%.

«Слово і діло» розібралося, що таке форс-мажорні обставини і коли вони настають.

Раніше «Слово і діло» розібралося, на чому хоче заощадити Кабмін через коронавірус.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.