У глави НАК «Нафтогаз України» Андрія Коболєва 22 березня закінчується контракт з компанією. Торік Кабінет міністрів вже пролонгував договір із Коболєвим, хоча тодішній прем'єр-міністр Володимир Гройсман погрожував топменеджеру звільненням. Зараз Коболєв також не прогнозує, залишиться він на посаді чи ні. «Слово і Діло» пропонує подивитися, які в Коболєва були досягнення та провали на посаді, яку він обіймає вже шість років.
Провали Коболєва на посаді голови «Нафтогазу»
Восени 2017 року Андрій Коболєв заявляв, що Україна до кінця 2020-го зможе стати експортером газу. За його словами, це стане можливим за рахунок нової стратегії розвитку «Нафтогазу» і трансформації енергоринку. «Де гарантія, що «Нафтогаз» не стане українським «Газпромом»? По-перше, це впровадження корпоративного управління за стандартами ОЕСР із незалежною ефективною наглядовою радою. По-друге, на відкритому ринку ефективним інструментом контролю державної компанії є конкуренція з боку приватних учасників ринку. Нарешті всі можливості для ефективного контролю створює підготовка «Нафтогазу» до виходу на IPO, оскільки стандарти публічної компанії вимагають повної відкритості і прозорості», – заявив він.
Зараз очевидно, що це була занадто амбітна заява Коболєва. Адже Україна не може повністю забезпечити газом свої власні потреби. При цьому глава компанії запевняв, що в України така можливість буде. Однак наразі газ власного видобутку покриває 70% потреб країни.
«Нафтогаз» і «Газпром»: історія газових відносинНафтогаз і Газпром знову почали газову війну, тепер через транзит. Слово і Діло нагадало історію конфлікту двох компаній.
Щодо виходу «Натофгазу» на початкове розміщення і продаж акцій (IPO): про це Коболєв знову говорив у серпні 2018-го. «Ми пропонуємо не контрольний, а міноритарний пакет акцій НАК «Нафтогаз України» розмістити на західній біржі, що створить необхідність слідувати найбільш строгим правилам корпоративного управління, які є у світі», – зазначив він. У лютому Коболєв провів консультації про перспективи виведення компанії на IPO, поки цим все і обмежилося.
Згідно з контрактом Коболєва, який був підписаний у минулому році, він повинен був забезпечити збільшення власного видобутку газу. Але, якщо у 2018 році Україна здобула 21 млрд кубометрів, то в 2019-му – 20,7 млрд, що на 1,4% менше.
Досягнення Коболєва
Основне досягнення Коболєва – це підсумок судового розгляду з «Газпромом» в Стокгольмському арбітражі. У червні 2014 року «Нафтогаз» подав до суду позов з вимогою стягнути з російського монополіста переплату за газ, поставлений Україні з 2010 року. У лютому 2018-го Стокгольмський арбітраж ухвалив рішення на користь України і зобов'язав «Газпром» сплатити 2,56 млрд доларів.
Крім того, наприкінці 2014 року Коболєв припускав, що Україна може повністю відмовитися від російського газу, якщо розширить співпрацю з Європою. У результаті з 25 листопада 2016-го «Нафтогаз» припинив безпосередню закупівлю газу в російської компанії.
Також глава «Натофгазу» виконав кілька вимог свого контракту на 2019-2020 рік. Йдеться, зокрема, про продовження транзиту газу через Україну до Європейського союзу. Наприкінці минулого року Україна, Росія і ЄС уклали відповідну угоду. «Україна підписала контракт на транзит газу на п'ять років, протягом яких ми отримаємо як мінімум понад 7 млрд доларів. Сторони можуть продовжити контракт ще на десять років», – повідомив тоді президент Володимир Зеленський.
Нагадаємо, «Слово і Діло» описало всю історію судових тяжб «Нафтогазу» і «Газпрому» в Стокгольмському арбітражі.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»