Вода до Криму: труднощі перекладу або що показали заяви Арахамії

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

Народний депутат, глава фракції «Слуга народу» у Верховній раді Давид Арахамія попросив вибачення за своє необережне висловлювання щодо перспектив подачі дніпровської води до Криму. Інцидент можна було б вважати вичерпаним, якби він не наштовхував на деякі тривожні думки.

Заяву про можливість подачі дніпровської води до анексованого Росією Криму Арахамія зробив в ефірі телеканалу «Прямий». Народного депутата попросили висловити своє особисте ставлення до ситуації, при якій президент РФ Володимир Путін міг би запропонувати піти на поступки щодо Донбасу в обмін на постачання Україною води до анексованого Криму.

«Я вважатиму це достатнім компромісом. Я б на таке пішов. Тому що в Криму так чи інакше водою будуть користуватися громадяни України...», – відповів пан Арахамія, особливо підкресливши, що висловлює свою особисту позицію.

Глава фракції СН додав, що обов'язковою умовою для такого розміну став би обов'язковий відвід ворожих збройних формувань із Донбасу до Ростова, а також передача державного кордону на сході під контроль України.

Висловлювання пана Арахамії щодо варіантів подачі води до Криму спричинило резонанс у суспільстві. Депутата звинувачували в торгівлі територіями, причому обурення лунали навіть від жителів Криму. Зокрема, главу фракції СН запитували, як він виділятиме «громадян України» в Криму, якщо всі жителі анексованого півострова, незалежно від своїх поглядів на події 2014 року, змушені були отримати російські паспорти. І найголовніше, що робити з 40 тисячами російських військових, які теж, напевно, захочуть попити водички, доставленої з Дніпра.

Реакція змусила пана Арахамію вибачитися за необережні висловлювання. «Окремо хочу попросити вибачення в громадян України, переселенців, кримчан, яких могли образити мої слова, навіть незважаючи на те, що вони були вирвані із загального контексту і насправді були трактуванням припущень, озвучених не мною», – написав Арахамія у своєму Facebook.

Потрібно визнати, що телевізійні одкровення Арахамії є, найімовірніше, необережністю, ніж злим умислом. По-перше, якщо послухати запис цієї розмови, то можна переконатися, що сама постановка питання заганяла співрозмовника в певний коридор міркувань: як Ви ставитеся до ситуації, якщо Путін запропонує такий ось розмін.

Але Путін ніколи, принаймні, у публічній площині, не пропонував подібних обмінів. Навпаки, у Кремлі наполягають на тому, що приналежність Криму Росії взагалі не підлягає обговоренню. Цю ж тезу повторив і прессекретар президента РФ Дмитро Пєсков, коментуючи слова Арахамії. За його словами, Крим не може бути об'єктом обміну, хоча Росія готова розглянути варіанти водопостачання до півострова, у тому числі і на комерційній основі.

По-друге, помітно, що Арахамія щосили підбирав слова, намагаючись дати відповідь на провокаційне запитання. Наприклад, його твердження про те, що водою в Криму будуть користуватися громадяни України можна пояснити тим, що він дійсно вважає кримчан громадянами нашої країни, а Крим – українською територією. Але реакція суспільства була саме такою, якою вона була. І краще б Арахамія, дійсно, ухилився від відповіді, пояснивши, що ніхто поки не пропонує розміняти Донбас на воду, а значить і предмету для обговорення просто немає...

Після вибачень інцидент варто вважати вичерпаним. Тим більше, що у фракції СН укотре запевнили, що питання постачання води до Криму не обговорювалося, а Арахамія озвучив особисту позицію, яка не має нічого спільного з позицією держави. Але осад від цієї історії все одно залишився неприємний.

Цілком очевидно, що питання постачання води до Криму болісно сприймається українським суспільством. Анексію ніхто не забув, ніяких «обмінів» люди не потерплять і навіть гіпотетичне обговорення будь-яких варіантів відразу ж призводить до негативної реакції. Водночас ситуація із загалом нешкідливим висловлюванням Арахамії показала, що громадяни не розуміють позицію влади з цього приводу і чекають від них підступу, підозрюючи, що таємні переговори з окупантами з приводу здачі українських земель вже тривають.

І тут виникає питання відсутності комунікацій із суспільством. Замість того, щоб відразу артикулювати конкретні позиції щодо того ж Донбасу або Криму, влада робить це тільки після того, як виникає якийсь скандал. Причому іноді така позиція виробляється саме під впливом скандалу. Складається враження, що раніше про це взагалі ніхто не замислювався. Історія з Арахамією – зайве тому підтвердження: якби не злощасний ефір на «Прямому», ми б не скоро почули чітку позицію «монобільшості» щодо постачання води до Криму.

Денис Попович, спеціально для «Слово і Діло».


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...