У Чорногорії дебати щодо закону про свободу віросповідання проходили в напруженій обстановці.
Прихильники опозиції, очолювані священиками Сербської православної церкви (СПЦ), протягом дня протестували і блокували шляхи і мости в Подгориці і ще кількох містах країни, повідомляє «Радіо Свобода».
До яких церков ходять українці: як змінювалася релігійна прихильність населення останні п’ять роківБільшість українців ще не визначилися з питанням, хто міг би очолити помісну церкву в Україні, хоча 54 відсотки виступають за автокефалію.
Поліція затримала 14 депутатів від опозиційного Демократичного фронту, які прагнули не допустити голосування за закон.
Кілька сотень демонстрантів вранці 27 грудня призупинили протест неподалік будівлі парламенту і зібралися в центральному храмі в Подгориці.
У той же час, незважаючи на протести, закон про свободу віросповідання був прийнятий. Документ підтримали 45 депутатів з 81.
Документ передбачає, що всі релігійні об'єкти і землі на території країни, побудовані (або передані державою) до 1 грудня 1918 року, визнаються державною власністю.
Опозиція і ієрархія Сербської православної церкви вважають, що через цей закон церковну власність заберуть і передадуть їх Чорногорській православній церкві, яку Сербська не визнає.
Прем'єр-міністр Душко Маркович на вимогу опозиції зустрівся з митрополитом Амфілохієм, главою СПЦ в країні, і запевнив його, що новий закон не спрямований проти церкви.
Нагадаємо, 15 грудня Україна відзначила першу річницю створення Православної церкви України. Цього дня 2018 року відбувся Об'єднавчий собор українських церков. Крім цього, було схвалено Статут єдиної помісної церкви і обраний її предстоятель – Блаженний митрополит Київський і всієї України Епіфаній.
«Слово і Діло» підбило підсумки й дізналося, чого досягла ПЦУ за свій перший рік життя.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»