У неділю, 15 грудня, Україна відзначила першу річницю створення Православної церкви України. Цього дня 2018 року відбувся Об'єднавчий собор українських церков. Крім цього, було схвалено Статут єдиної помісної церкви і обраний її предстоятель – Блаженний митрополит Київський і всієї України Епіфаній. «Слово і Діло» підбило підсумки й дізналося, чого досягла ПЦУ за свій перший рік життя.
Політолог, директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко назвав головним досягненням те, що нова Православна церква України самоствердилася й навіть зміна влади в країні та кон’юнктурні політичні коливання не вплинули на цей процес.
На його думку, створення ПЦУ – історична подія, одна з головних всього періоду незалежності України.
Політолог також звернув увагу, що за цей період навколо ПЦУ було безліч проблем, не всі з яких вдалося вирішити до цього дня. Він акцентував, що досі не вичерпаний конфлікт із Філаретом, в діях якого, за словами експерта, більше домінують особисті егоїстичні мотиви.
«Новий предстоятель ПЦУ показав себе в хорошому світлі, він молодий, але діє послідовно, виважено. Йому вдалося подолати внутрішні чвари, зовнішні проблеми, збільшити кількість парафій та іноземних конфесій, які визнають ПЦУ», – прокоментував Фесенко.
До яких церков ходять українці: як змінювалася релігійна прихильність населення останні п’ять роківБільшість українців ще не визначилися з питанням, хто міг би очолити помісну церкву в Україні, хоча 54 відсотки виступають за автокефалію.
На його думку, Православна церква України стає більш авторитетною і впливовою, цей процес вже незворотній.
«Складно сказати, чи ослабло московське православ'я за цей рік, але точно не змогло зробити реванш», – продовжив експерт.
Володимир Фесенко зауважив, що деякі прихильники московського православ'я в Україні та РФ розраховували, що прихід нового президента в Україні поверне процес у зворотний бік, чого, на щастя, не сталося.
Політолог наголосив, що це можна вважати свідченням того, що об'єднання українського православ'я – чи не штучно створений процес, а природний. На думку Фесенка, Московський патріархат в Україні, як і раніше, залишається заручником імперського впливу.
«Насправді і в церквах МП є чимало людей, які вважають себе передусім громадянами України, служать Україні, а не Москві. Однак є певні конфесійні, релігійні нюанси. На жаль, УПЦ МП залишилася в заручниках імперської політики Москви. Після подій 2014 року подвійність тільки посилилася. Це внутрішня проблема, яка підриває авторитет цієї церкви, її вплив. Протиріччя, на жаль, триватимуть і будуть створювати проблеми для існування та розвитку церкви, що може мати трагічні наслідки», – прокоментував Володимир Фесенко.
Нагадаємо, 9 січня в Стамбулі члени Синоду Вселенського патріархату підписали томос про автокефалію Православної церкви України.
Раніше «Слово і Діло» прослідкувало, як змінювалася релігійна самоідентифікація українців протягом 2013-2018 років.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»