Зеленський виключає запропоновану Путіним федералізацію України: чи можливий компроміс

Читать на русском
Існує можливість внести зміни до Конституції, які б могли вирішити цю проблему, однак з політичної точки зору поки це досить складно.
Слово і Діло

Президент України Володимир Зеленський після зустрічі з президентом Російської Федерації Володимиром Путіним у рамках Нормандського формату заявив, що ніколи не погодиться на федералізацію країни і підкреслив, що принцип унітарності держави «є незмінною статтею Конституції України». Водночас російський лідер якраз наполягає саме на федералізації України і здається, що ситуація патова. Чи можливо досягти якогось компромісу в цьому питанні, «Слово і Діло» спитало експерта з конституційного права Богдана Бондаренка.

За його словами, юридична можливість досягти компромісу існує, але її дуже важко буде реалізувати з політичної точки зору.

«У нас на сьогоднів Конституції передбачений особливий порядок здійснення самоврядування для двох адміністративних одиниць – міста Києва і міста Севастополь», – сказав Бондаренко, додавши, що за таким принципом можна було б надати особливий порядок самоврядування й для окупованої частини Донецької та Луганської областей.

Підсумки нормандської зустрічі в Парижі: чи наблизилася Україна до мируЗа підсумками зустрічі сторони підписали спільні узгоджені висновки про підтримку раніше взятих на себе домовленостей і прихильність Мінським угодам.

На його думку, проблема полягає в тому, що навіть якщо президент подасть такий законопроект до Верховної ради, парламентарі повинні проголосувати за звернення до Конституційного суду України, який, своєю чергою, має встановити, що такий проєкт закону не містить акцентів на підрив незалежності України, а вже після цього законопроект повинен набрати 300 голосів нардепів.

«Тому це непросто. До того ж, подібні зміни до Конституції можуть вноситися виключно на рівні закону і за підтримки українського народу», – підкреслив юрист.

Друга проблема полягає в тому, що здійснення особливого порядку місцевого самоврядування для Києва і Севастополя є звуженим. «В цих містах існують місцеві державні адміністрації, як фактор більшого контролю з боку центрального органу влади, наприклад ми це бачимо за ситуацією з Кличком, який є водночас мером та головою КМДА», – сказав Богдан Бондаренко.

Зрештою особливості самоврядування повинні визначатися на рівні закону, де їх можна як розширити, так і звузити. За словами юриста, багато чого залежатиме від реальної ситуації. З політичного боку звужувати особливості самоврядування можна буде лише за умов, що на момент ухвалення цього закону Україна здійснюватиме силовий контроль над цими територіями та належно утримуватиме їх.

При цьому юрист-конституціоналіст зауважив, що закон про особливості здійснення місцевого самоврядування в окупованих районах, як і зміни до Конституції, не може буде предметом переговорів.

«Конституція є внутрішньою справою українців і не може бути вирішена на переговорах між президентами. Вони можуть про щось домовитись, і президент має право подати законопроект, але чи його підтримають, чи ні – це вже питання», – пояснив Бондаренко.

Юрист нагадав, що президент протягом декількох місяців говорив, що питання внесення змін до Конституції не є предметом для переговорів. Декілька днів тому помічник президента Андрій Єрмак у Лондоні заявив, що після зустрічі в Нормандському форматі може бути проведення Конституційної реформи, яка вкладатиметься в загальну реформу децентралізації.

«Робоча група в межах комісії з питань правової реформи при президентові України вже напрацювала проєкт змін до Конституції в частині децентралізації. Але там немає політичної складової щодо Донецьку і Луганську. Щоправда, цей документ ще буде доопрацьовуватись», – сказав він, додавши, що коли Порошенко в 2015 році спробував зробити щось подібне, то це закінчилося погано.

До того ж, для правової реформи, розвитку і організації діяльності громад таке поєднання буде шкідливим, тому краще, щоб це були різні закони – окремо по децентралізації та щодо особливостей місцевого самоврядування.

На думку юриста, хоча дійсно такий варіант, як компроміс має право на життя, але зараз рано про це говорити, зважаючи на політичну ситуацію.

«Питання меж між автономією та федералізацією – це лише гра поняттями. Все залежить від реальних повноважень регіонів і від того, наскільки ці повноваження для регіонів будуть підкріплюватися бюджетною політикою та те, які податки будуть залишатися у них на місцях. Тобто наскільки вони реально зможуть забезпечувати здійснення своїх повноважень», – підкреслив Богдан Бондаренко.

Крім того, є ризик, що автономію захочуть отримати й інші регіони.

Раніше «Слово і Діло» писало, що «Нормандська четвірка» ухвалила комюніке за підсумками саміту в Парижі.

Також ми розбиралися, що таке закон про особливий статус Донбасу та які можуть бути наслідки його застосування.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.