Бюджет-2020: не такий, як хотілося б

Читать на русском
Богдан Машайжурналіст

5 жовтня прем’єр-міністр України Олексій Гончарук презентував оновлений проєкт державного бюджету на 2020 рік, який Кабмін затвердив на позачерговому засіданні за два дні до цього. За словами представниці Кабінету міністрів у парламенті Ірини Верещук, до другого читання у майбутній кошторис країни депутати подали понад 2500 правок, з яких міністри врахували понад 700. Уряд, зокрема, заклав до бюджету фінансування перепису населення, проведення місцевих виборів та роботи ще неіснуючого Бюро фінансових розслідувань. На суттєве підвищення зарплат та пенсій українців у держави грошей досі немає.

На перспективу

Перед першим читанням проєкту бюджету урядовці не приховували, що взяли за основу документ, напрацьований за попередньої влади. У недавньому інтерв’ю міністр фінансів Оксана Маркарова обіцяла, що до другого читання кошторис держави на 2020 рік суттєво зміниться. За словами Маркарової, показники бюджету переглянули з урахуванням оновленого макроекономічного прогнозу та «нової законодавчої бази», напрацьованої депутатами IX скликання. На практиці розбіжності виявилися не такими вже й суттєвими. Після доопрацювання міністрами видатки та доходи бюджету зросли на 15 (1195,3 млрд грн) та 13 (1092,5 млрд грн) мільярдів гривень відповідно.

Бюджет-2019: очікувані та реальні показникиПоки Верховна рада розглядає проєкт бюджету 2020 року, Слово і Діло подивилося, як виконується поточний бюджет.

В уряді розраховують отримати додаткові 3 млрд грн від легалізації азартних ігор та ще по 6 млрд грн від великої та малої приватизації державних підприємств. Утім, чи будуть втілені такі плани у життя – питання відкрите. Президент Володимир Зеленський неодноразово публічно підтримував ідею «казино у законі», але, як показує соціологія, до неї скептично ставиться більшість українців. Поки важко прогнозувати, чи піде голова держави проти думки великої кількості своїх виборців та чи підтримає його у цьому парламент, адже такий крок може вдарити по рейтингу влади. Високі доходи від приватизації закладалися в бюджет і в попередні роки. Утім, жодного разу реальні цифри навіть близько не відповідали запланованим.

Вчителям більше, чиновникам менше

У презентації оновленої версії бюджету-2020, яку демонстрував на великому екрані Олексій Гончарук, відсутні важливі економічні показники: зростання ВВП, прогнозований курс гривні, інфляція. Шукати ці дані слід у вже згаданому актуальному макроекономічному прогнозі Мінекономіки. Там вказано, що за базовим сценарієм у 2020 році ВВП країни зросте на 3,7%, середньорічний курс гривні до долара складе 27 грн, інфляція очікується на рівні 5,5%. Середня зарплата зросте до 12 тис. 497 грн.

Прем’єр показав картинки, які демонструють зростання видатків за всіма ключовими статтями бюджету:

  • охорона здоров’я – 113,3 млрд грн (+13% – тут і далі порівняно з бюджетом 2019-го, – ред.). За словами Гончарука, пріоритетом уряду у медицині наступного року стане розвиток ланки екстреної допомоги. Для цього відкриють 25 нових спеціалізованих відділень та закуплять 470 карет швидкої допомоги. Також у понад 3 рази (до 3,3 млрд грн) зросте фінансування програми «Доступні ліки». 400 млн грн. виділять на лікування українців за кордоном;

  • оборона та безпека – 245,8 млрд грн (+16%). Міністерство оборони отримає 146 млрд грн. Основні гроші будуть витрачені на закупівлю нових озброєнь та техніки. У бюджеті Міністерства внутрішніх справ (93 млрд грн) передбачено, серед іншого, зростання заробітних плат рятувальникам, прикордонникам, службовцям Нацгвардії та Нацполіції;

  • освіта – 145,1 млрд грн (+12,7%). У видатках на освіту порівняно з варіантом бюджету до першого читання з’явилися 2,2 млрд грн на 30% доплати вчителям за престижність професії. Також вперше запроваджується підтримка молодих вчителів, яким виплатять по 21 тис. грн. 3,5 млрд грн передбачено на програму «Спроможна школа для кращих результатів», у рамках якої зросте фінансування опорних шкіл. Гончарук наголосив, що уряд планує продовжувати оптимізацію мережі середніх навчальних закладів, аби діти, особливо у сільській місцевості, отримували більш якісну освіту. 1,421 млрд грн уряд планує виділити на «Нову українську школу», 504,5 млн грн – на інклюзивну освіту, 1,5 млрд грн – на покращення соціального захисту окремих категорій вчителів;

  • дорожня інфраструктура – 73,7 млрд грн (+37%). 38 млрд грн з цієї суми заплановано витратити на ремонт та реконструкцію доріг. Гроші, передбачені, зокрема, на ремонт аеропортів (1,07 млрд грн), безпеку дорожнього руху (3,17 млрд грн) та обслуговування мостів (0,5 млрд грн);

  • соціальна сфера – 294 млрд грн (+40%). На субсидії Кабмін планує витратити 47,6 млрд грн. За словами Гончарука, в уряді прагнуть, щоб компенсацію за комірне від держави отримували лише ті, хто дійсно її потребує. 806 млн грн. у проєкті бюджету передбачені на ноу-хау: доплату одиноким пенсіонерам віком від 80 років. Виплати решті українських пенсіонерів будуть збільшені винятково у рамках індексації. «Ми хотіли б, щоб у нас була можливість збільшити їх удвічі або втричі, але для цього потрібен дуже серйозний ресурс», – заявив прем’єр-міністр. 1,4 млрд грн виділені на соціальну допомогу сім’ям та дітям-сиротам. 246 млн грн – на реабілітацію учасників Революції гідності та АТО/ООС. Зростання мінімальної зарплати уряд запланував на 550 грн (до 4723 грн).

У бюджеті-2020 також вперше передбачено видатки (240 млн грн) на «розкриття туристичного потенціалу» України. 1,5 млрд грн підуть на розвиток кіно і телебачення, 1,4 млрд грн – на підтримку національних театрів. А от на фінансування програми «держава у смартфоні» грошей не знайшлося, про що повідомив міністр цифрової трансформації Михайло Федоров. За його словами, відомство зробить ставку на міжнародно-технічну допомогу. Гончарук окремо наголосив, що у 2020 році підвищення податків не планується, а дефіцит бюджету буде скорочено. Також у середньому на 10% менше грошей піде на забезпечення роботи Кабінету міністрів та центральних органів виконавчої влади.

Запропонований Кабінетом міністрів до другого читання проєкт державного бюджету не передбачає різкого зростання доходів та видатків, валового внутрішнього продукту чи соціального забезпечення громадян. В економіці, на відміну від політики, дива не сталося.

Богдан Машай, спеціально для «Слово і Діло»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...