Звільнення державних службовців на підставі закону України «Про очищення влади» (люстрація) призвело до порушення їхніх прав. Таке рішення одноголосно ухвалив у четвер, 17 жовтня, Європейський суд з прав людини.
Йдеться про справу «Полях проти України», яке об'єднує ще чотири позови від українських громадян, які потрапили в 2014 році під дію закону про люстрацію, інформує пресслужба суду.
Санкції, розшук, кримінальні провадження: кого з чиновників режиму Януковича більше не переслідуютьЩоб не плутатися, ми зібрали до купи всі дані про те, кого з чиновників режиму Януковича більше не розшукують, з кого зняли санкції, а стосовно кого зупинили кримінальні провадження.
Всі позивачі вважають, що Україна порушила ст. 8 Європейської конвенції (право на повагу до приватного і сімейного життя), а один навіть заявив про порушення ст. 13 (право на ефективний засіб правового захисту).
За рішенням суду, держава-відповідач має сплатити кожному заявникові 5 тис. євро плюс будь-який податок, який може бути стягнуто з цієї суми, а також в якості компенсації моральної шкоди 1500 євро першому заявникові і 300 євро – іншим заявникам.
Раніше президент України Володимир Зеленський заявив, що хоче посилити люстрацію. Напрацьований законопроект про розширення норм закону «Про очищення влади». До переліку посад, які підпадають під люстрацію, Зеленський пропонує додати президента України, голову Верховної ради, народних депутатів, членів уряду, генпрокурора, голову СБУ, голів Антимонопольного комітету та Фонду держмайна, голів ДФС та митниці, секретаря РНБО, керівників оборонних підприємств, які обіймали посади з 23 лютого 2014 до 19 травня 2019 року.
Наскільки реалістичні такі зміни до закону про очищення влади та чи будуть вони ухвалені, «Слово і Діло» запитало юристів.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»