«Слуги» без берегів. Колонка Леоніда Швеця

Читать на русском
Леонід Швецьполітичний оглядач

Завтра, 29 серпня 2019 року, все буде інакше. Вся повнота влади переходить до «слуг». Ще якийсь час займе зміна уряду, керівництва Генпрокуратури та інших державних органів, але головне – парламент. Маючи переважну більшість, нова влада отримує небачені в нас, майже нескінченні можливості. Але дещо й втрачає: відпадають найменші виправдання для бездіяльності або безмозких рішень. Відтепер, як то кажуть, і в горі, і в радості – що накоїли, за те всім разом і відповідати.

За обома пунктами є зрозумілі сумніви. Незважаючи на енну кількість цілком притомних і професійних людей, говорити про «команду Зеленського» можна лише умовно. Вони й між собою ще не перезнайомилися, а говорити про єдине бачення проблем і шляхів їх вирішення взагалі не доводиться. Слово «лібертаріанство» не всі вивчили, хто вивчив, не завжди в змозі вимовити, не затинаючись, а хто вимовляє, не завжди розуміє, що воно означає, включаючи того з президентського оточення, хто його вимовив уперше. Окремі острівці професіоналів розділені морем дилетантів. Відповідно, й потужним, тонко продуманим і послідовним крокам взятися нізвідки. Йде навчання та злагодження на марші, і дай бог, щоб марш не завів не туди, поки ті, що марширують, вживаються в нові ролі, але при цьому вже ухвалюють важливі державні рішення.

Тож творчий бік справи, на перший погляд, захоплює перспективами, на другий остуджує кадровою невиразністю.

Вісім скликань позаду: основні факти роботи Ради в період незалежності УкраїниЗ восьми скликань Верховної ради лише половина відпрацювала належний за законом термін. А найпродуктивнішим за кількістю ухвалених рішень було 6-те скликання.

З відповідальністю взагалі тривожно. Ані стримувань, ані противаг. Надія лише на якісь внутрішні обмежувачі, які гарно звучать: розум, мораль і почуття смаку, але їх наявність законом не пропишеш і за його порушення не притягнеш. Якщо зовсім не пустяться берега й не викличуть масових протестів, політична відповідальність настане лише за п'ять років. П'ять років невтримного повновладдя це багато, дуже багато.

Якоїсь авторитетної опозиції в Україні немає. «Батьківщина», як і «Голос», очевидно, якийсь час пограється в союзника «Слуги народу», але навіть якщо ні – «Голос» поки ледь чутний, а партія Тимошенко перебуває на глибокому спаді, її перспективи дуже туманні. «Європейська солідарність» також приречена втратити енергетичний потенціал, набраний на президентській кампанії. Довіра до Порошенка відтоді анітрохи не зросла – майже 84%, за свіжими даними КМІС і «Демініціатив», відмовляються вірити вчорашньому президенту. Залишкам БПП з ошматтям «Народного фронту» самим остаточно б не розвалитися, де там мобілізувати громадський спротив. Медведчуківські локально обмежені, Київ як місце публічних акцій для них заборонений, і, слава богу.

Ще раз підкреслю: такого в Україні ніколи не було, щоб влада опинялася на повному політичному просторі, без гир коаліційних домовленостей і прикрої необхідності враховувати чиїсь інтереси. Тільки небо, тільки вітер, тільки радість попереду. Втім, радість безпосередньо залежить від здатності впоратися із самими собою. Ось Андрій Богдан, наприклад, уже демонстративно не справляється, із смаком, розумом і мораллю у глави президентського Офісу не склалося. Може окремо, але не разом. Президента це поки влаштовує, й хто змусить його прибрати веселого одного? Так, загалом, ніхто. Або сам так, або сам ні.

Тут проситься щось чергове про громадянське суспільство, яке тільки й здатне якось приборкувати владу в її непристойних виявах, але не потрібно себе обманювати. Фокус цивільної уваги, безумовно, слід робити чіткіше, а громадські реакції зрозуміліше й солідніше. Хоча б тільки для того, щоб через п'ять років знову не прийти до політичного вибору без вибору. Однак ніщо не змусить прислухатися до суспільства тих, кому дісталася політична монополія, якщо в них проблеми зі смаком, розумом і мораллю.

І так, Україна ще не має досвіду, коли влада не прислухається взагалі. Але він може з'явитись, якщо прислухатися не буде до кого.

Леонід Швець, спеціально для «Слова і Діла»

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...