Те, що відбулося з пенсійною системою в останні роки, не можна назвати повноцінною пенсійною реформою. Це корекція солідарної системи. Не були принципово змінені правила, навіть не змінювали пенсійний вік. Просто запровадили більш жорстку норму щодо вислуги років.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив економічний експерт Андрій Блінов.
«Окрім неповноцінної пенсійної реформи, за останні роки демографічна ситуація погіршилася. Причин декілька. Не вдалося переламати тенденцію природного скорочення населення. Це набагато жорсткіша тенденція, ніж у більшості країн Європи. Темпи високі. Це, мабуть, пов’язано з медициною та певною нестабільністю. Народження дітей, їх планування у свідомих родин, як правило, відбувається, коли чітко зрозумілі горизонти найближчих років», – зазначив Блінов.
На його думку, ініціатива щодо добровільного виходу на пенсію непогана. На сьогодні кількість людей, які платять збори ЄСВ до ПФ, близько 11-11,5 мільйонів. При цьому кількість пенсіонерів – близько 12 мільйонів. Тобто пенсії отримують більше людей, ніж платять внесків у Фонд. Саме тому ми маємо дефіцит ПФ, це близько 40% його кошторису.
ПФ ще й сплачує пенсії незастрахованим людям – військовим, держслужбовцям. Тобто пенсійне страхування перетворилося на обов’язкову пенсійну виплату, яка не пов’язана зі страхуванням безпосередньо. Це вже більше пов’язано з можливістю держави, додав він.
«Слід визнати, що буває людина у 50 років не те що не бажає, а не має здоров’я працювати за фахом із різних причин. І навпаки, є в 70 років досить активні, енергійні пенсіонери. Тобто якраз вони мають фізичні можливості, знання, бажання, але обмежені в їх реалізації через загальний рівень пенсійного віку. Тому стимулювати людей до більш пізнього виходу на пенсію – правильний підхід», – пояснив економіст.
Можливо, частину пенсіонерів, які, наприклад, у 60 років мають можливість працювати, при знаючи, що розмір виплат буде іншим, це стимулюватиме. Однак, за його словами, це точно не буде поширюватиметься на всю масу пенсіонерів. Не всі мають сили й бажання.
Крім того, є інший бік медалі – безробіття. В Європі досить багато людей передпенсійного віку можна побачити на посадах менеджерів готелів, ресторацій, на державній службі. Вони не обіймають високих посад, але в них є зайнятість. У нас, на жаль, судячи з пропозицій кадрових агенцій, роботодавці все ж прагнуть обирати людей вікомі до 45 років, акцентував він.
«Тому говорити про те, що мільйони пенсіонерів себе знайдуть, не доводиться. При цьому в нас безробіття не настільки серйозна проблема серед молоді. Частково тому, що молодь йде працювати ненормовано, багато неофіційної зайнятості, не за фахом. Молода людина може почати з кур’єра, люди пенсійного віку все ж потребують роботи або за фахом, або з огляду на досвід», – уточнив Блінов.
Тому ця ініціатива дасть полегшення ПФ, стимулювання тим, хто хоче працювати, але це стосуватиметься не мільйона, а, можливо, кількох сотень пенсіонерів. Для вирішення пенсійної проблеми потрібна трирівнева система, яка передбачає, що все життя з певного віку людина відкладає кошти на пенсійне страхування, має рахунок, який веде компетентна компанія, що гарантується державою. Потрібно змінити співвідношення людей, які платять внески до ПФ, відповідно до тих, хто їх отримує. Співвідношення має бути хоча б два до одного, підкреслив він.
«Молодь у нас в принципі не думає про пенсію. Але й держава, школа, система освіти не нагадують про це», – наголосив експерт.
На його думку, непогана ідея була в певних кандидатів про те, щоб зробити хороші пенсійні умови для людей, старших за 70-75 років. Як правило, в цьому віці багато потрібно на ліки, на те, щоб підтримувати пристойний рівень життя.
«Це суттєва різниця з пенсіонерами 60 років, наприклад. Відповідно, для них можна запроваджувати спеціальні програми, збільшення з віком пенсійних виплат. Це набагато краще, ніж робити якісь пільги. Просто дати більше коштів пенсіонерам, щоб вони змогли витрачати на свої потреби»,, – пояснив він.
Ця ініціатива лише трохи, але покращить співвідношення. Буде частина людей, які цим скористаються, але не більш ніж мільйон. Потрібно стимулювати й інших. Наприклад, заробітчан. Це не є міграцією початку 20-го століття, коли їхали всіма сім’ями, продавали майно та розривали зв’язки, додав фахівець.
«У нас це сезонні роботи, люди повертаються періодично. Вони на сьогодні не здійснюють внесків, а це мільйони людей. За законодавством вони все одно матимуть право отримувати соціальну допомогу», – уточнив він.
На його думку, потрібне стимулювання, щоб не стільки зменшити кількість пенсіонерів, скільки розширити список тих, хто платить внески.
«Працездатних має бути 20-24 мільйонин людей, внески платять близько 12 мільйонів. Де ці люди? Тіньова зайнятість, заробітчани, частина не працює. Потрібно виходити на співвідношення два до одного. Це комплекс методів. Зараз ця пропозиція команди Зеленського спрямована на цю проблему, але частково», – резюмував Андрій Блінов.
Як повідомлялося, пропонують добровільний вихід на пенсію та добровільний вибір пенсійного віку. Однак форми соціального забезпечення в різних випадках будуть різними.
Додамо, Зеленський пообіцяв забезпечити перехід від солідарної до накопичувальної пенсійної системи.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»