В Україні 21 липня відбудуться дострокові парламентські вибори. Хоча вони відбудуться на кілька місяців раніше, народні депутати вже психологічно були до них готові й ще в середині каденції давали обіцянки щодо своєї участі: хтось говорив, що ноги його не буде у Верховній раді, а хтось охоче проведе ще п'ять років у її стінах. «Слово і Діло» сьогодні розбиралося, виконані ці обіцянки чи ні.
Хто дотримав свого слова щодо участі у виборах
Ольга Червакова була буквально за півкроку від провалу своєї обіцянки. «Ще на вході до Ради я сказала, що я депутат одного скликання. Я не хочу ані до списку, ані на округ», – сказала вона в 2016 році. Але 20 червня до Центральної виборчої комісії від Червакової надійшла заява про реєстрацію її кандидатом у народні депутати за одномандатним виборчим округом №95. Наступного дня Червакова «схаменулася» й свою заяву відкликала.
Виконали свою обіцянку балотуватися до Верховної ради дев'ятого скликання Сергій Хлань і Борислав Розенблат. Хлань іде як самовисуванець за одномандатним виборчим округом №185 (Херсонська область), а Розенблат – як самовисуванець за округом №62 (Житомирська область).
Як і обіцяли, беруть участь у виборах Сергій Мельничук і Олексій Гончаренко. Мельничук балотується в окрузі №38 (Дніпропетровська область), а Гончаренко пробує свої сили в мажоритарці – округ №137 (Одеська область).
Наприінці минулого року Андрій Река заявив, що балотуватиметься на виборах до парламенту наступного скликання. «Обов'язково (буду балотуватися – ред.), Такі, як я, потрібні – не пропускаю, працюю день і ніч», – сказав депутат. Варто відзначити, щодо відвідуваності він не прикрасив: за даними на сайті Верховної ради, Река відвідав 94% пленарних засідань (електронна реєстрація). І свою обіцянку нардеп виконав – він зареєстрований кандидатом за округом №149 (Полтавська область).
Одразу дві обіцянки виконав Ігор Гузь: іде до парламенту в разі чергових або дострокових виборів і балотується за виборчим округом №19 (Волинська область).
Парламентські вибори-2019: корисні інструменти для виборцяПарламентські вибори відбудуться 21 липня. Слово і Діло зібрало в одному розділі обіцянки партій і списки кандидатів.
Ірина Констанкевич, Сергій Рудик та Андрій Шинькович обіцяли на виборах-2019 іти за своїми округами. «Я хотів би, я хочу і піду в окрузі балотуватися на нову каденцію для того, щоб мені мої виборці підтвердили мандат довіри. Щоб вони своїм голосуванням за мене підтвердили, що я все робив правильно, що я припустився мінімум помилок, що я зробив достатньо роботи в окрузі. Як народний депутат працював досить гідно, представляючи їхні інтереси», – пояснював Шинькович. Всі свого слова дотримали: Констанкевич іде за округом №23 (Волинська область), Рудик – №198 (Черкаська область), Шинькович – №189 (Хмельницька область).
Андрій Білецький наприкінці 2017 року заявив, що не балотуватиметься за мажоритарним округом, а піде лише в складі політичної сили націоналістичного характеру. На початку червня стало відомо, що «Свобода», «Національний корпус», «Правий сектор», «Українська добровольча армія», ОУН і Конгрес українських націоналістів ідуть на вибори за загальним списком. У цьому списку Білецький другий номер – обіцянка виконана.
Нардеп Олександр Кодола на виборах у 2014 році пройшов за мажоритаркою від партії «Народний фронт», на цих виборах обіцяв іти за своїм округом як самовисуванець. Тепер він кандидат за округом №209 (Чернігівська область).
Мер Черкас Анатолій Бондаренко та народний депутат Андрій Журжій, навпаки, не хотіли йти до Верховної ради дев'ятого скликання. Бондаренко відмовився від участі у виборах на користь роботи на посаді міського голови. Журжій ще в 2016 році шкодував, що не може просто здати мандат і «піти з цього цирку». Проте минулого року він написав заяву про складання депутатських повноважень, Рада відмовилася їх достроково припинити. У списках кандидатів на ці вибори Журжія немає.
Чорновол усе-таки йде до Ради, а Береза балотується не за тим округом
Тетяна Чорновол у лютому 2016 року досить зрозуміло відповіла, що до парламенту наступного скликання балотуватися не буде. Однак уже у вересні 2018-го ми почули зовсім іншу заяву: «Я, скоріш за все, буду балотуватися. З ким? У мене окреслене коло, з ким морально можу йти. З командою тих, із ким досягла успіхів у інтересах держави. Причому підхід у мене простий: хто боровся за конфіскацію коштів Януковича до держбюджету, з тим готова працювати. Хто був проти – ніколи».
І ось Чорновол 27-й номер у списку партії «Європейська солідарність» Петра Порошенка, тож обіцянка не виконана.
Юрій Береза трохи «схибив» з округом на цих виборах. Він заявляв, що балотуватиметься в П'ятихатському району Дніпропетровської області, це округ №34. Однак замість цього йде за округом №24, який територіально розташований у Дніпрі й охоплює Індустріальний та частину Самарського району.
Олексій Мушак рік тому говорив, що намагатиметься потрапити до нової Верховної ради, але навіть не намагається: серед кандидатів у народні депутати його немає.
Новий Виборчий кодекс: які зміни чекають системуНовий Виборчий кодекс запрацює з 1 грудня 2023 року. Він, зокрема, передбачає скасування мажоритарки.
Не виконала свою обіцянку Юлія Тимошенко. Народний депутат говорила, що «Батьківщина» піде на парламентські вибори самостійно: «Ми самодостатня велика команда, яка може показати людям хороший результат змін». Але не минуло й двох тижнів, як оголосили, що разом із «Батьківщиною» на вибори підуть партії «Основа» Сергія Тарути та «Справедливість» Валентина Наливайченка.
На які посади ще обіцяють балотуватися політики
Народний депутат Дмитро Добродомов обіцяв балотуватися на посаду мера Львова. На парламентські вибори-2019 він іде другим номером у списку «Громадянської позиції» Анатолія Гриценка. Згідно з останніми соціологічними опитуваннями, політична сила до Ради не проходить, тому Добродомов як раз матиме нагоду підготуватися до місцевих виборів.
Шанси перемогти в Добродомова, ймовірно, є, адже чинний міський голова Львова Андрій Садовий обіцяв на цю посаду більше не претендувати. Хоча після нереалізованих амбіцій щодо президентства й імовірного провалу на парламентських виборах (партія «Самопоміч», за даними опитувань, не набирає й 1%) усе можливо.
Взагалі, серед народних депутатів простежується тенденція мітити на посаду мера. Борислав Береза в 2016 році обіцяв балотуватися на посаду столичного міського голови. Хоча зараз Береза йде до парламенту за одномандатним виборчим округом №213 (Київ), можливо, він готовий у разі чого відмовитися від свого мандата на користь роботи мером.
Нардеп Артем Ільюк у 2017 році говорив про бажання балотуватися на посаду мера Миколаєва в разі перевиборів.
Амбіції колишнього президента України Петро Порошенко набагато вищі, ніж посада мера: він збирається балотуватися в депутати Європейського парламенту. «Так, я мушу зізнатися, я братиму участь у парламентській кампанії як кандидат на виборах до Європарламенту після вступу України до ЄС», – сказав Порошенко перед першим туром президентських виборів. За його словами, обрання до Європарламенту буде для нього «найщасливішим моментом». Поки до цього моменту далеко, Порошенко йде на вибори до Ради першим номером у своїй партії.
Нагадаємо, «Слово і Діло» запустило новий розділ, присвячений парламентським виборам.
Олександра Худякова, спеціально для «Слова і Діла»
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»