Було нехлюйство та збіг обставин, а той, хто конкретно мав відповідати за порядок, утік із країни. Відповідно, кого карати, незрозуміло. Ким суспільство задовольниться в сенсі справедливості, також незрозуміло. Тому навряд чи когось конкретно покарають. В кращому разі буде хоч якийсь офіційний звіт і опис причин, чому катастрофа трапилася та як вона трапилася.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив політолог Андрій Горбенко.
«Ситуації, в якій є розкол і безвладдя, як це було в 2014 році, вже немає, й найближчим часом вона малоймовірна. Був момент, коли не було виконавчої влади в країні, коли можна було дрібними групами захоплювати будівлі, роздавати зброю, захоплювати фактичну владу», – зазначив Горбенко.
За його словами, наразі є і місцева влада, яка підтримує Київ, і правоохоронні органи, та й таких настроїв у суспільстві вже немає.
«Вибух найближчим часом малоймовірний», – додав він.
З іншого боку, Одеська область небезпечна в тому плані, що поруч Придністров'я, в якому стоїть регулярна російська армія, уточнив експерт.
«Існує небезпека повторення сценаріїв на кшталт того, що спочатку заходить якийсь Гіркін, а потім це все виставляють під маркою місцевого ополчення, після чого входить регулярна армія РФ», – акцентував він.
Однак подібний сценарій у чистому вигляді вже не пройде. Якщо в 2014 році були кадри, коли населення зупиняло українські танки, то зараз такого вже не буде. На сьогодні легітимність влади, яка на той момент була втрачена, відновилася повністю, підкреслив Горбенко.
«Тоді дійсно була ситуація безвладдя. Зараз це навряд чи буде. І во Одесі, і в Запоріжжі, і в Харкові. Все-таки наші спецслужби навчилися працювати з такими сценаріями», – констатував він.
На його думку, малоймовірна загроза сепаратизму в будь-якому його вигляді – несправжньому, як це нав'язали в Донецьку, чи в справжньому, коли якісь місцеві сили самі організовуються й протестують проти центральної влади. Більшою загрозою зараз є справжня війна з боку РФ. Передумови у вигляді паспортів уже готуються, це дійсно викликає стурбованість.
Для того, щоб був сценарій 2014 року, нам потрібно, щоб щось трапилося з новообраним президентом і парламентом, наголосив він.
«Наприклад, Зеленський розпускає Раду, й за тиждень до перевиборів до Ради або відразу після перевиборів щось відбувається із Зеленським. Грубо кажучи, ситуація, коли немає ані легітимного парламенту, ані президента», – пояснив політолог.
Хоча все одно великого розколу в країні немає. За різними соцопитуваннями, ті, хто під окупацією, в більшості випадків називають себе громадянами України й чекають відновлення порядку, як було до війни, а не незалежності, додав він.
«Тобто сепаратизму як такого немає й на територіях, захоплених терористами «Л/ДНР». Там є армія РФ, окремі терористи. Інший момент, що там настрої відмінні. Ми за п'ять років перейшли більше в стан лібералізму, демократії, незалежності особистості від держави. Там все-таки патримоніалізм залишився: пенсії, виплати, забезпечення державою», – уточнив фахівець.
Трагедія в Одесі 2 травня: політики обіцяли пам'ятники та ретельне розслідування2 травня 2014 року в Одесі в результаті заворушень і пожежі в Будинку профспілок загинули 48 людей, сотні постраждали.
За його словами, саме з цим потрібно буде працювати, а не із сепаратизмом. Там культура сприйняття держави інша.
«За 5 років ми дійшли розуміння, що за конкретну долю особистості держава не несе відповідальності. Там такого немає. Одеса 5 років розвивалася зовсім у іншому напрямку. Сепаратизм там не загрожує, але загрожують росіяни у вигляді безпосередньо війни. Ну й, звичайно, там інше сприйняття держави як такої», – резюмував Андрій Горбенко.
Нагадаємо, 2 травня 2014 року в Одесі відбулися масові заворушення, які призвели до трагічних наслідків. За даними ГПУ, в результаті заворушень загинули 48 і поранені більш ніж 250 людей. Більшість людей загинули під час пожежі в Будинку профспілок.
Обіцянки політиків щодо трагедії в Одесі – в нашому огляді.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»