Обіцянка кандидата: чого не вистачає Україні, щоб стати транспортним хабом

Читать на русском
Наталія ФорсюкДиректор Національного Секретаріату CoST в Україні
Андрій Мартенсексперт РПР в дорожній галузі

За результатами першого туру найбільшу кількість голосів виборців отримали Володимир Зеленський і чинний президент Петро Порошенко. «Слово і Діло» вирішило проаналізувати програмні обіцянки кандидатів на посаду президента України. Сьогодні розглядаємо ініціативи Петра Порошенка щодо транспорту та розбудови сучасної інфраструктури. Зокрема, кандидат обіцяє домогтися для України статусу транспортного хабу Східної Європи.

Директор Національного секретаріату CoST в Україні Наталія Форсюк зазначила, що Україна передусім має слідувати Стратегії розвитку автомобільних доріг України на 2018-2022 роки. Цією програмою передбачено 300 млрд грн на 5 років. Це те фінансування, яке передбачене на найближчі роки.

«Чи зможемо ми виділити більше грошей, сказати складно. Однак питання навіть не лише у фінансуванні. Навіть якщо ми зможемо знайти більше грошей, питання ще й у тому, чи буде настільки швидко розвиватися ринок?», – підкреслила Форсюк.

Інфраструктура, виробництво, IT-технології та АПК: що обіцяють Порошенко та ЗеленськийЛідерство в IT-сфері, європейські дороги, контроль за вирубкою лісів та відмову від пластику в Україні обіцяють кандидати в президенти.

За її словами, на сьогодні рівень конкуренції на торгах недостатній. Питання в тому, наскільки країна зможе розвинути ринок, щоб реально стало більше підрядників, які спроможні виконувати роботи.

«Зараз вони виконують роботи на межі, вільних потужностей у них не має. Тому виходить, що потрібно йти лише шляхом залучення додаткових кредитних коштів та іноземних підрядників. Лише так можна збільшити темпи, які існують зараз», – наголосила вона.

Однозначно, за 5 років транспортним хабом стати якщо не неможливо, то дуже складно. Хіба що Україну підтримають Світовий банк та ЄБРР кредитними лініями. При цьому на сьогодні є ще одна проблема – Україна не встигає використовувати всі ті кошти, які нам надають для ремонту доріг. Два роки тому Світовий банк узагалі відкликав свою кредитну лінію, адже Україна не встигала вибирати кошти саме в дорожній галузі, нагадала експерт.

«Це питання ефективності управління. До того ж закупівельні процедури затягуються на різних етапах. Є приклади, коли розриваються договори, адже підрядники не можуть виконати своїх зобов’язань. Відповідно, відкладається реалізаціє проектів», – пояснила вона.

У 2016 році «Укравтодор» розірвав контракт з італійцями на виконання ремонтних робіт на дорозі М-03 Київ-Харків-Довжанський у Полтавській області, а в 2018 році – з китайцями. Це управлінська проблема, уточнила Форсюк.

Менеджер групи реформування дорожньої галузі «Реанімаційного пакета реформ» Андрій Мартенс констатував, що обсяг фінансування в розмірі 250-300 млрд грн недостатній не те що для створення хабу, а й просто для приведення до ладу наших доріг.

«Тому для того, щоб домогтися таких результатів, у першу чергу потрібно показати, звідки підуть гроші», – зазначив Мартенс.

За його словами, зараз обсяг фінансування становить близько 50 млрд грн.

«Нехай на дороги державного значення піде близько 60%. Це близько 30 млрд грн. З них частина піде на погашення відсотків і боргів за кредитами, частина – на експлуатаційне утримання. До доріг дійде 10-12 млрд грн», – уточнив він.

Експерт звернув увагу, що минулоріч був приблизно такий же обсяг фінансування й за рік зробили близько 1 тис. км доріг. При цьому в нас 50 тис. км доріг державного значення.

Якщо ми будемо фінансуватися такими темпами, то знадобиться близько 50 років. Термін президентства – 5 років. Проста арифметика говорить про те, що створити з України хаб не вийде.

Навіть якщо взяти досвід наших найближчих сусідів – Польщі, то їм на реалізацію масштабних інфраструктурних проектів знадобилося близько 10 млрд євро на рік додаткового фінансування, яке виділяв Євросоюз. Окрім цього, виділяли власні кошти приблизно в такому ж обсязі, підкреслив фахівець.

Нам необхідно виділяти 250-300 млрд на рік, а це колосальні гроші, й нашого власного бюджету не вистачить. Потрібно брати гроші в міжнародних фінансових організацій. Але й зараз нам не особливо багато дають, і не в повному обсязі воно йде на дороги, акцентував він.

«Я погоджуся, що розвиток інфраструктури створить стимули для розвитку економіки, але для цього потрібна державна програма, й Порошенко мав таку можливість. Чому вона не була ухвалена в 2014 році? Але гроші витрачалися на рефінансування банків замість того, щоб запустити величезну кількість інфраструктурних проектів», – резюмував Андрій Мартенс.

Детальніше про те, як претенденти на посаду глави держави збираються ремонтувати українські дороги, розвивати IT-технології, промисловість та агропромисловий комплекс – тут.

Які обіцянки зафіксовані в програмі кандидата Петра Порошенка та чи реально їх виконати – за посиланням.

Також «Слово і Діло» писало, що обіцяє кандидат у президенти України Володимир Зеленський.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: