Мовний закон: що пропонують та якими будуть наслідки

Читать на русском
Руслан Бортникполітолог

«Мовний» законопроект пропонує абсолютно іншу модель, ніж та, що існувала в нас весь час.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів директор Українського інституту аналізу та менеджменту політики, політолог Руслан Бортник, оцінюючи «мовний закон», який комітет ВР рекомендував до другого читання.

«Законопроект пропонує повністю перехід на українську мову всіх публічних сфер, органів державної влади. Фактично, пропонується ліквідація навчання мовами нацменшин, залишиться тільки вивчення цих мов. Закон ліквідує модель, за якої ті чи інші мови могли використовуватися на рівні місцевого самоврядування», – зазначив Бортник.

Він уточнив, що лише в тому разі, якщо такі люди становитимуть більшість у тих чи інших регіонах, вони зможуть ці мови десь використовувати.

За його словами, така модель дуже критикується західними партнерами. Нещодавно з цього приводу була оприлюднена резолюція Ради Європи, Європарламенту.

На Заході щодо мови навчання вимагають не звужувати наявний обсяг прав і свобод громадян у цій сфері, додав політолог.

Мовний закон: що зміниться для українцівУкраїнську мову повинні будуть знати всі громадяни країни, зокрема депутати й чиновники. Але на приватне життя норми закону не поширюватимуться.

«Законопроект суто політичний. Він використовується як електоральна програма. При цьому пропозиції грубо суперечать Конституції, щонайменше частині 2 статті 10, яка гарантує вільне використання й розвиток російської та інших мов нацменшин у суспільному житті», – пояснив він.

Цей закон ані вільного навчання, ані вільного використання мов нацменшин не гарантує. Це грубо суперечить закону України про ратифікацію Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, де передбачений абсолютно інший режим, підкреслив експерт.

Зокрема, закон передбачає використання цих мов у всіх сферах суспільного життя на різних рівнях – у місцевому самоврядуванні, судах, сфері освіти тощо. Просування такого законопроекту потрібне для продовження праворадикального піару з боку нинішньої влади, частини українського політикуму, який обслуговує групу в 30-40% українців, які вірять і хочуть цього, акцентував він.

«Однак при цьому ігноруються думки всіх інших. Це робота на дуже вузьку групу електорату напередодні виборів, на жаль», – наголосив політолог.

Він припустив, що до реалізації висновків Венеційської комісії, до завершення розгляду в Конституційному суді позову народних депутатів щодо мови навчання, який розглядається зараз, мовні питання було б доречно взагалі відкласти.

За його словами, по-перше, незрозуміло, що скаже Конституційний суд із цього приводу, а по-друге, потрібно імплементувати зауваження, які висловили західні партнери. Однак замість цього ми бачимо якийсь мовний угар перед виборами.

«Законопроект до виборів ухвалити можуть, але тим самим створять ще одну лінію конфлікту в суспільстві. Навіть не між російськомовною частиною суспільства й українськомовною, це й так є, а перш за все конфлікт можливий з угорськомовними, румунськомовними меншинами. На жаль, держава останніх років відмовляється від дотримання Конституції України, тому ми спостерігаємо такі процеси», – резюмував Руслан Бортник.

Нагадаємо, 4 жовтня 2018 року Верховна Рада схвалила в першому читанні мовний закон. Як голосували нардепи – на інфографіці.

Також «Слово і Діло» розбиралось, які зміни чекають на українців, якщо документ у нинішньому вигляді потрапить на президентський стіл.

Хочете обговорити цю новину? Долучайтеся до телеграм-чату CHORNA RADA


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...