«Падіння третього Риму»: що означає автокефалія для України та РФ

Читать на русском
Валерій Димовполітолог

Автокефалія – самоврядна за визначенням. Ми отримуємо незалежну церкву, яка самостійно обирає предстоятеля, ні з ким його не погоджує, не їздить до Москви, як це було з 1686 року. Саме тоді Москва узурпувала право бути головною, зробивши це фактично з власної ініціативи.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Валерій Димов, оцінюючи проведення Об’єднавчого собору 15 грудня в Києві.

«Для Москви це дуже болюча подія, оскільки претензії на те, що вона є православною цивілізацією, увійшли до канонів такого роду сприйняття», – зазначив Димов.

За його словами, якщо взяти до уваги роботи класиків про локальні цивілізації, роботу Хантінгтона «Зіткнення цивілізацій», де йдеться про те, що майбутні конфлікти будуть не між націями, а між цивілізаціями, то все це дозволяло Москві говорити про те, що вона є окремою цивілізацією.

«І коли говорили про православну цивілізацію, то мали на увазі не Грецію, яка є споконвічно православною, Румунію, Сербію, Грузію, а мали а увазі РФ. Зараз так звана історія про те, що «Москва – третій Рим», добігає кінця. Під неї підлаштовувалися доктрини середини XIX століття, сучасна імперська шовіністична політика. Все це дозволяло РФ втручатися в історії інших народів, але цьому наразі буде покладений край», – пояснив він.

До яких церков ходять українці: як змінювалася релігійна прихильність населення останні п’ять роківБільшість українців ще не визначилися з питанням, хто міг би очолити помісну церкву в Україні, хоча 54 відсотки виступають за автокефалію.

Тому Путін швидко збирає Радбез і розповідає, що православ’я намагаються розібрати, не знаючи, мабуть, що вже існують 14 помісних православних церков, додав політолог.

У Кремлі зараз серйозно побоюються, оскільки в той час, коли в Україну повертається центр Київської митрополії, вся їхня підробна історія стане очевидною, уточнив він.

Церква, яка з часів Петра стала знаряддям російського імперського шовінізму, припинить бути таким знаряддям для Кремля, а ось Україна посилить свій вплив у православному світі. Це стосується не лише тих, хто сповідує православ’я. Автокефалію підтримують в Українській греко-католицькій церкві, кримські татари, прості громадяни, навіть ті, хто не вважає себе воцерковленим, підкреслив експерт.

«Звичайно, Москва втручатиметься. Вони завжди це робили. І в 2008 році, і за часів Володимира, і коли предавали анафемі Макарія та Філарета», – нагадав він.

Тому наразі, особливо в умовах воєнного стану, політики, які називають себе українськими й роблять різні заяви, мають пам’ятати, що вони розпалюють релігійну ворожнечу та підпадають під статтю КК. В умовах, коли війна стала очевидною для всіх, ця стаття КК має бути знаряддям правоохоронних органів, щоб не дозволяти сіяти міжрелігійну, міжконфесійну ворожнечу та розбрат, акцентував фахівець.

За його словами, в МП свідомо робили кроки, спрямовані на зрив Собору, збирали заяви та звернення до Варфоломія про те, що вони проти автокефалії. Це відразу показує, що це не українська церква.

«Де є така церква, що вважає себе чи то українською, чи то македонською, болгарською, будь-якою й не хоче отримати автокефалію? Очевидно, що це філія російської церкви в Україні. Саме так вони мають називатися після того, як Україна отримає томос і будуватиме помісну церкву», – констатував він.

Москва не буде миритися з цим і робитиме все, щоб зірвати цей процес, будівництво церкви, додав політолог.

Однак якщо ми подивимося на ситуацію від початку, то в Кремлі говорили, що це марні спроби, що нічого не вийде, потім говорили, що це буде екзархат, а сьогодні вони вже розуміють, що шляху назад немає, й шукають способи, як зірвати процес, наголосив він.

«У нас війна. І релігійний фронт є вкрай важливим для російської державності. Церква була і наріжним каменем формування російської імперії, і знаряддям, щоб цю імперськість впроваджувати на територіях поневолених народів. Ця історія добігає кінця. Іншими словами, кому пролог, а кому – епілог. Епілог – російській імперії, пролог – для української суб’єктності, церкви та держави», – резюмував Валерій Димов.

Як змінювалася релігійна прихильність населення за останні п’ять років – за посиланням.

Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: