За рік до виборів час підбити підсумки роботи Верховної Ради VIII скликання й подивитись, як кожен окремо взятий народний депутат виконував те, що пообіцяв перед виборами, а також під час каденції. Щодня «Слово і Діло» аналізуватиме рівень відповідальності двох народних обранців, поки не пройдеться всім списком парламентарів. Причому рівень відповідальності нардепів наш портал відстежує з моменту їх вступу на посаду. Сьогодні ми розбирались, як працює Вадим Рабінович (фракція «Опозиційного блоку»).
Рабінович пройшов до Верховної Ради в листопаді 2014 року четвертим номером у списку «Опозиційного блоку». Він є секретарем комітету Верховної Ради України з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин. Як лідер партії «За життя» 9 листопада Рабінович підписав угоду з нардепом Юрієм Бойком про створення «Опозиційної платформи – За життя». Один із нардепів збирається йти в президенти й обидва планують разом брати участь у парламентській кампанії.
За чотири роки каденції Рабінович дав 101 обіцянку (включаючи передвиборчі), з яких 18 виконав (18%), а 38 – провалив.
Рабінович заявив, що надішле до Генпрокуратури запит про розслідування фактів невиконання програми дитячої вакцинації й відсторонення відповідальних працівників Міністерства охорони здоров'я.
«Те, що я сьогодні дізнався про щеплення ... Я завтра подаю законопроект і запит до Генпрокуратури. Я вважаю, що мають бути відсторонені від роботи всі працівники МОЗ, які взагалі хоч якось причетні до того, що українські діти не мають щеплень», – заявив він в ефірі одного з телеканалів 25 квітня 2017 року.
Однак ані наступного дня, ані за шість місяців Рабінович так і не надіслав депутатський запит до Генпрокуратури щодо розслідування фактів невиконання програми дитячої вакцинації й відсторонення від роботи всіх відповідальних працівників МОЗ.
Крім того, нардеп провалив кілька обіцянок, пов'язаних із вимогою звільнити виконувачку обов'язків міністра охорони здоров'я Уляну Супрун. Зокрема, Рабінович мав намір організувати масові акції протесту в разі, якщо Супрун залишатиметься на посаді.
Нагадаємо, Супрун призначили в. о. міністра 1 серпня 2016 року. Через два місяці перебування на посаді вона мала б стати міністром. Але міністрів призначає на посаду парламент, який досі не виносив на розгляд нардепів це питання.
Питання призначення або усунення Супрун досі не вирішене, вона залишається виконувачкою обов'язків міністра. При цьому Рабінович не організував жодної масової акції протесту з цього приводу.
Провалив нардеп запевнення, що якщо Катерину Амосову не поновлять на посаді ректора Національного медуніверситету імені Богомольця, то партія «За життя» блокуватиме МОЗ у Києві, а також обласні управління охорони здоров'я в регіонах.
«Якщо нас не почують, якщо Амосову не поновлять на посаді ректора, не скасують незаконний наказ МОЗ, не дадуть принципову юридичну й політичну оцінку діям Супрун та її поплічників, то партія «За життя» готова заблокувати міністерство в Києві, а також обласні управління охорони здоров'я в регіонах. І це лише перший крок наших дій – ми вимагаємо не лише якнайшвидшого звільнення Супрун, а й кримінальної відповідальності для всіх цих «горе-реформаторів» за руйнування вітчизняної медицини й небачені досі показники хвороб і смертей наших співгромадян!», – ідеться в повідомленні на сайті партії.
Нагадаємо, що на момент заяви Рабіновича МОЗ тимчасово відсторонив Амосову від посади ректора на період проведення перевірки. Окружний адміністративний суд міста Києва 1 березня 2018 року ухвалив рішення про незаконність постанови Міністерства про перевірку, що призвело до відновлення Амосової на посаді.
Амосову звільнили з посади ректора лише 30 березня 2018 року. Наказ про звільнення підписав державний секретар МОЗ. 23 квітня був оголошений конкурс на заміщення посади ректора НМУ ім. О. О. Богомольця. При цьому суди про відновлення Амосової на посаді тривають, а у виші змінилося вже два в. о. ректора. Весь цей час робота МОЗ не заблокована, не кажучи вже про блокування діяльності облздравів.
Рабінович запевнив, що створить громадський рух «Я не брав».
«Так, МВФ – серйозна організація. Її гроші нам не потрібні. У нас є достатньо своїх коштів. Але вони сьогодні вже дали кредити й зробили так, що сьогодні кожен маленький українець винен 128 тисяч гривень. Ми цього віддавати не будемо. Ми зробимо такий громадський рух «Я не брав», а вони (влада – ред.) нехай беруть гроші», – заявив нардеп у квітні 2017 року, але навіть через рік так і не створив рух «Я не брав».
Вдалося Рабіновичу домогтися звільнення блогера й журналіста Руслана Коцаби з Івано-Франківська, який закликав у своєму відео ухилятися від мобілізації. 2 травня 2016 року Івано-Франківський міський суд засудив Коцабу до 3,5 років ув'язнення за перешкоджання діяльності армії.
Вадим Рабінович подав петицію президенту України з проханням помилувати Коцабу. Через півтора місяця Апеляційний суд Івано-Франківської області виправдав журналіста.
Прокуратура намагалася оскаржити рішення, проте наприкінці травня 2018 року Апеляційний суд Львівської області під час повторного розгляду справи остаточно виправдав Коцабу.
Ще нардеп, як і обіцяв, вніс заставу за арештоване у Франції майно Сергія Льовочкіна в розмірі майже 400 тисяч доларів.
Впорався Рабінович із наміром виступати проти рішення про виключення Надії Савченко з комітету з нацбезпеки Верховної Ради. Депутати виключили Савченко з комітету 15 березня 2018 року. При цьому Рабінович голосував проти.
До кінця каденції нардепу потрібно виконати ще 45 обіцянок. Серед них – запевнення не балотуватися в президенти.
«Ви знаєте, розділення в серцях людей пішло в питанні православ'я. Президент має бути арбітром і в цих питаннях. Я як людина, що сповідує юдаїзм, не можу й не маю морального права бути суддею в цьому питанні, що є, безумовно, обов'язком майбутнього президента. Тому я, на превеликий жаль, знімаю кандидатуру й не буду балотуватися на посаду президента, тому звернуся сьогодні до нашої ради, щоб негайно висунули нову кандидатуру», – заявив він 15 листопада 2018 року.
При цьому Рабінович заявив, що піде першим номером у списку своєї політичної сили на парламентські вибори.
Незадовго до такого рішення Рабінович дав близько десятка обіцянок, пов'язаних із перемогою його партії на майбутніх парламентських виборах. Зокрема, нардеп пообіцяв, що ціни на газ будуть знижені в чотири рази, тарифи будуть знижені втричі, а пенсії – підвищені вдвічі.
При цьому нардеп ще не реалізував багато передвиборчих обіцянок їз програми «Опоблоку», серед яких запевнення, що в Україні буде запроваджене пільгове кредитування молодих сімей для придбання житла. За чотири роки депутати фракції не подали жодної законодавчої ініціативи з цього питання.
Також нардеп узяв на себе партійне зобов'язання перед виборцями домагатися зниження податкового навантаження на малий і середній бізнес.
У травні 2018 року Рабінович заявив, що якщо за кордоном знайдуть його нерухомість, то він віддасть її на благодійність.
Подивитись, як виконують свої обіцянки інші нардепи, про яких ми писали раніше, можна в рубриці «Обіцянки країни чудес».
Ви можете також перевірити кількість обіцянок та якість їх виконання будь-яким політиком, скориставшись нашою відеоінструкцією.
Усі обіцянки чинних народних депутатів уже проаналізовані за методологією «Слова і Діла». Прочитати аналіз кожної обіцянки будь-якого нардепа можна в рубриці «Верховна Рада» в розділі «Політики».
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»