Мовні квоти суттєво ситуацію не змінили, тому що ними фактично стали прикриватися й ілюзорно виконувати норми.
Таку думку в коментарі «Слову і Ділу» висловив медіаконсультант Олександр Піддубний, підбиваючи підсумки двох років дії мовних квот на радіо.
«На жаль, суттєвого прогресу від впровадження мовних квот ми поки не досягли. Так, дійсно з’явилося більше українських виконавців, вони стають кіснішими, хоча й у 90-ті роки українська музика була непоганої якості. Однак якщо говорити про обрамлення, рекламу, передачі, наприклад, то вони залишилися російською мовою», – зазначив Піддубний.
«Вийшло так, що з'явилися українські виконавці з гарним звучанням і їх дають, тому що це підтримує рейтинг радіостанції, до того ж виконавець україномовний, значить, і зобов’язання перед Нацрадою нібито виконали», – уточнив він.
Але насправді, крім цього, в ефірі лунає російська мова, додав експерт.
На його думку, наразі результати неоднозначні – виконавці ніби й збільшили обясг контенту, але радіостанції не поспішають щось змінювати. Нацрада засадничо неправильно підходить до оцінки якості радіоефірів. Вона виходить із кількості пісень, що лунають тією чи іншою мовою.
Мовні квоти в ефірі: українські вимоги і європейський досвід«Слово і Діло» дослідило, які квоти на медіапродукт національною мовою діють у країнах ЄС і які норми для телебачення й радіо передбачені в Україні.
«Мінус російською мовою пісня, плюс українською – вже добре. Однак якби враховували звучання щодо всього контенту, не лише музику, але й мовлення ведучих, радіопрограми, то картина була б іншою. Зокрема, наприклад, є питання щодо запрошення на ефір гостів. Наприклад, на Суспільному радіо відходять від практики запрошення російськомовного гостя, щоб не лише виконувати квоти, але й іти назустріч слухачам, які просто хочуть, щоб радіо було українським, щоб розмовляли українською», – пояснив він.
Фахівець звернув увагу, що в нас часто ведучі комерційних радіостанції під час інтерактивних програм, коли запрошують гостя чи телефонують в ефір, переходять на російську мову.
«Якби Нацрада правильно підходила до цих питань, то тих, хто ухиляється від виконання норм, було б легше проконтролювати. Просто карати гривнею, грубо кажучи. Це дуже швидко стимулювало б комерційних мовників», – підкреслив експерт.
Крім того, зараз є певна вибірковість: комусь просто оголошують попередження, а когось – штрафують. Нацрада це пояснює тим, що вони мають право, якщо порушення відбулося вперше, попередити, наголосив експерт.
За його словами, штрафують лише тоді, коли порушення відбувається вдруге, втретє.
«Відтак, якщо радіостанція, юристи якось домовляться з Нацрадою про те, що кожне порушення вони подаватимуть як нове, то це порушення обмежуватиметься лише попередженням, а не штрафом», – констатував він.
«Наприклад, у ранковій програмі о 9:00 пролунала російська пісня, було порушення норми. Радіостанція отримує попередження. Наступного разу порушення квот уже зафіксоване о 10:00. Це ж уперше о 10:00. І це так працює. Тому є проблеми з дисципліною та виконанням норм. Тим більше в медіа завжди є вправні юристи, які мають підхід до членів Нацради та її апарату», – резюмував Олександр Піддубний.
Більше про мовні квоти –в матеріалі «Мовні квоти в ефірі. Українські вимоги та європейський досвід».
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»