З одного боку, угода України та ЄС – це м'яч у наші ворота, а з іншого – нам потрібно було дуже швидко перебудувати напрям експорту.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів гендиректор Української асоціації постачальників торговельних мереж Олексій Дорошенко, оцінюючи дані про те, що Україна вичерпала квоти на експорт низки продуктів до ЄС.
«Коли в нас впала економіка, то сталося це не через те, що ми не могли виробляти, а через те, що нам було нікуди продавати. Відповідно, в нас відкрилася маленька кватирка, але не вікно, до Європи. Європейці дозволили постачати дуже мало товарів безмитно. Але для нас це була можливість», – зазначив Дорошенко.
Він уточнив, що на ринку ЄС ми складаємо близько 3% усього експорту сільгосппродукції.
Наприклад, якщо ЄС нам дозволить на мільярд доларів додатково експортувати безмитно, то для них це буде менш ніж 1% усього експорту, додав економіст.
«Для них це взагалі нічого. Але ми ж бачимо, що для нас торгівля з ЄС – це фактично 1% нашого ВВП. Відповідно, ця угода не зовсім вигідна для нас. На той момент вона була вигідною. Але на сьогодні ми розуміємо вже всі обмеження, які є досить серйозними», – пояснив він.
На його переконання, не варто зациклюватися лише на ЄС. Наприклад, ми здійснюємо поставки меду, за якими ми завжди вибираємо квоти за перший тиждень, а далі постачати не можемо.
Економічні зв’язки України в Європі: з ким ми співпрацюємо найбільше«Слово і Діло» проаналізувало, з ким Україна найбільше співпрацює в економічному плані. Спойлер: країни-сусіди геть не завжди в лідерах.
Коли почали вивчати інші ринки, то виявилося, що постачати можна й до США, де взагалі вартість мита становить менш ніж один долар за кілограм, звернув увагу Дорошенко.
Фактично, це та ж сама безмитна торгівля, але це інший ринок, на який потрібно виходити, підкреслив він.
На його думку, перш за все цим має займатися МЕРТ, яке, грубо кажучи, має брати за руку наших експортерів і виходити на ринки.
«У нас цього немає. З відходом Микольської взагалі ускладнилося все. А коли ми говоримо, за рахунок чого може зрости українська економіка, то це промислове виробництво або за рахунок експорту. Внутрішньому ринку за таких зарплат і доходів особливо немає на що розраховувати. Єдине, на що ми можемо покладатися, – це експорт. Тому ми в такому стані приречені ще на багато років вперед», – акцентував експерт.
За його словами, ринок ЄС міг би стати каталізатором розвитку, але не більше, тому що вони не дуже раді нас там бачити.
Він уточнив, що коли в 2014 році ми втратили РФ, яка становила 40% усього експорту, це було можливістю, але тепер можливості потрібно розширювати шляхом переговорів з ЄС про збільшення безмитних квот або зниження.
«Інше питання, що якщо з великою економікою намагаються домовитися про відкриття ринків, ризик бути в програші великий. Великі економіки завжди беруть у полон нерозвинені економіки. Ми приречені у випадку з ЄС до того, що поки будемо сировинним придатком», – констатував економіст.
Він нагадав, що нещодавно ЄС вимагав відкрити ринок лісу, тому що їм це вигідно. Але чому вони не можуть брати у нас оброблену деревину?
Поки наш головний покупець – це Близький Схід, ми знаємо, як там працювати. Азія – це нові ринки, які не схожі, але ємні, наголосив експерт.
За його словами, зараз усі намагаються вийти на ринки Азії, але це складно, оскільки там інша ментальність, переваги, смаки щодо продукції.
«Ми не завжди розуміємо, чого вони хочуть. Ну й часто ми там неконкурентні. Там економіки пішли на багато років уперед. Нам потрібно шукати свою нішу там, але це той випадок, коли держава має докласти свою руку до експорту. Виступити в ролі провідника, як це було в розвинених країнах. Вони й стали розвиненими, тому що допомагали бізнесу виходити на зовнішні ринки. В нас цього не роблять», – резюмував Олексій Дорошенко.
Аналітики «Слова і Діла» досліджували, як змінилася структура експорту-імпорту в 2016 та 2017 роках.
Також ми розповідали про торгове співробітництво нашої країни з ЄС.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»