Здатність країни конкурувати за світле майбутне багато в чому залежить від рівня освіти дітей. Зараз існує міжнародна система моніторингу якості освіти, в якій беруть участь понад 70 країн світу. Ми вирішили розповісти про три найбільш масштабних дослідження якості загальної середньої освіти, учні яких країн посідають перші місця в цих конкурсах та як справляються із завданнями наші школярі.
Міжнародна програма з оцінювання навчальних досягнень учнів PISA (Program for International Student Assessment) оцінює рівень знань учнів у середній школі. У дітей перевіряють математичну, природничо-наукову та читацьку грамотність. У цьому дослідженні беруть участь 15-річні школярі.
Дослідження PISA проводять один раз на три роки, тому воно дає можливість оцінити ефективність змін в освіті за цей період та проаналізувати, що необхідно змінювати.
Фінляндія допоможе в реформі української школи: Порошенко підписав указПетро Порошенко підписав закон про ратифікацію угоди з Фінляндією щодо реформи української школи.
Тестування адаптують під зміни в світі. Так, у 2012 році його учасники мали інтерактивні завдання, в яких потрібно було віртуально обстежити якийсь предмет (наприклад, кондиціонер або MP3-плеєр) і після цього відповісти на запитання про принципи його роботи. А в 2015 році вперше перевіряли фінансову грамотність школярів.
У дослідженні якості читання та розуміння тексту PIRLS (Progress in International Reading Literacy Study) школярам дають два тексти: науково-популярний і художній. Прочитавши їх, діти мають відповісти на кілька запитань, які оцінюють чотири навички: знаходити інформацію, формулювати висновки, узагальнювати інформацію, давати аналіз та оцінку змісту, мовних особливостей і структури тексту.
Середній вік дітей, у яких перевіряють якість читання та розуміння тексту, – 10,5 років. Але в країнах Східної Європи хлопці починають навчатися в сім років, тому їх вік у середньому 10,7-10,9 років. PIRLS проходить раз на п'ять років.
Дослідження якості природничо-математичної освіти TIMSS (Trends in International Mathematics and Science Study) проходить кожні чотири роки й перевіряє, як у початковій і середній школі знають математику та природничі науки. В тестуванні беруть участь учні 4-х і 8-х класів.
У 2015 році тестування TIMSS проводилося й серед 11-класників – тоді у старшокласників поглиблено перевіряли розуміння математики й фізики.
Підвищення кваліфікації пройшли 40,5 тисяч вчителів – ГриневичПідвищення кваліфікації пройшли як класні керівники, так і вчителі музики, іноземних мов та образотворчого мистецтва.
Цікаво, що разом із конкурсом у країнах-учасницях проводять анкетування, щоб дослідити особливості навчання. Анкети заповнюють не лише школярі, а ще й учителі та адміністрація шкіл. Інформація, яку вчені отримують із цих анкет, допомагає краще зрозуміти результати основного тестування й пояснити, що не так із математичною або природничою освітою в країні.
Результати тестів показують, що за останні 18 років пальма першості за якістю освіти перейшла від скандинавських країн до регіону Південно-Східної Азії. Якщо в 2001-2006 роках перші місця посідали Швеція, Фінляндія, Норвегія, Канада, то з 2009 року майже за всіма показниками лідерами стали школярі Сінгапуру, Південної Кореї, Китаю (провінція Шанхай), Гонконгу.
Україна двічі брала участь у дослідженні TIMSS – у 2007 (серед учнів 4-х та 8-х класів) та 2011(серед учнів 8-х класів) роках. Учасниками дослідження 2011 року стали 3378 учнів 8-х класів зі 148 загальноосвітніх навчальних закладів з усіх областей України, міст Києва та Севастополя.
За результатами дослідження 2011 року, учні 8-х класів України підвищили результати з математики (на 17 балів) і з природничих наук (на 16 балів) порівняно з 2007 роком: середній бал із математики становив 479 балів, а з природничих наук – 501 бал. Це дозволило підвищити позицію країни у міжнародному рейтингу: з математики – з 25-го місця у 2007 році до 19-го місця в 2011 році; з природничих дисциплін – із 19-го до 18-го місця серед 42 країн-учасниць.
Міністр освіти та науки Лілія Гриневич: «Батьки також мають бути чесними»Міністр освіти Лілія Гриневич дала Слову і Ділу інтерв'ю, в якому розповіла про ситуацію з друком підручників, сертифікацію вчителів та реформу початкової школи.
У 2018 році наші учні вперше брали участь у тестуванні PISA. Результати досліджень стануть відомі в грудні, але Україна навряд чи посяде високе місце. Про це в інтерв'ю «Слову і Ділу» розповіла міністр освіти і науки Лілія Гриневич.
«Як правило, стан країн учасників після отримання перших результатів дослідження можна охарактеризувати як PISA-шок. І нас цей стан не омине. Досі панує міф про велич радянської освіти і велич нашої, як уламку радянської, але світ уже пішов значно далі. Ми сьогодні маємо драматичні відмінності в якості освіти, яку надають різні школи в Україні.
Більшість шкіл – а саме це важливо, коли ми говоримо про масову освіту – сконцентровані на запихання в дитину знань і абсолютно не стимулюють до творчості та пізнання, креативного мислення, що допомагає вирішувати складні проблеми, а саме це перевіряє PISA», – сказала Гриневич.
За її словами, PISA дасть можливість усвідомити реальний стан речей в українській освіті й дозволить порівняти рівень знань дітей зараз і через три роки.
«Ми розпочинаємо реформу – всі першокласники йдуть до нової української школи. Ми матимемо результати PISA станом на початок змін, а також результати, що ми отримаємо внаслідок реформи. Це дозволить оцінити ефективність трансформацій», – зазначила міністр.
Детальніше – на інфографіці.
Повну версію інтерв'ю з міністром освіти і науки Лілією Гриневич можна прочитати на нашому порталі.
Також ми писали, як українські мери займаються школами.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»