До вересня можуть бути коливання курсу, але якщо восени ми отримаємо позитивне рішення від МВФ, курс має заспокоїтися.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів начальник Департаменту фінансових досліджень компанії GfK Ukraine Дмитро Яблоновський, оцінюючи девальвацію гривні та рішення НБУ оголосити аукціон із продажу до $100 мільйонів для стабілізації курсу.
«Безумовно, такі аукціони НБУ має проводити, вони стримують. Однак у нас плаваючий курс. Насправді, НБУ не ставить собі за мету досягнення певного рівня інфляції. Мети порятунку курсу в нього немає. Просто зрозуміло, що вони намагаються не допустити сильних коливань курсу й роблять інтервенції, коли курс сильно падає або коли зростає», – зазначив Яблоновський.
Гривню лихоманить: сезонні коливання курсу за останні 5 роківКурс долара в Україні перевищив позначку в 28 гривень. Прем'єр Гройсман назвав це сезонним явищем. Слово і Діло проаналізувало сезонні коливання української валюти за 5 років.
Відповідно, якби курс почав опускатися, наприклад, до рівня 25 гривень за долар, то НБУ так само виходив би й купував валюту. Зараз дефіцит, тому він продає валюту й купує гривню, уточнив експерт.
Однак це не говорить про те, що Нацбанк утримуватиме гривню, оскільки в довгостроковій перспективі курс визначатиметься ринковими факторами, констатував він.
«Уже на ці ринкові чинники впливатиме домовленість із МВФ. НБУ може лише в короткостроковій перспективі згладжувати коливання. Він не має на меті підтримки якогось певного фіксованого курсу», – пояснив фінансист.
НБУ не збирається утримувати курс, є лише цілі щодо показника інфляції, підкреслив він.
«Інфляція є цього року, але очікується, що вона буде нижчою, ніж минулого. В цьому сенсі НБУ тримає досить високу облікову ставку. Це стримує інфляцію. Але до курсу це має опосредковане значення, зокрема щодо стримування девальвації», – додав експерт.
Що уряд може робити, щоб ціни не дуже сильно зростали й не було тиску на курс, то це вести політику, за якої споживання та зростання доходів, мінімальних зарплат і пенсій відповідатимуть зростанню виробництва, наголосив він.
«Щойно починається стимулювання зростання пенсій, зарплат, не підкріплене реальним виробництвом, у країні виникає дисбаланс. У короткостроковій перспективі можна тримати ситуацію під контролем. Однак у довгостроковій перспективі це призводить до інфляційних ризиків. Як наслідок, уже до падіння валюти», – акцентував фінансист.
Загалом, на його думку, зараз прогноз виглядає більш оптимістичним, ніж до того, як стало відомо про візит місії МВФ.
«Потрібно врегулювати питання ціни на газ, яке є дуже чутливим, оскільки торкнеться всіх споживачів. З іншого боку, альтернативи немає, потрібно домовитися з МВФ, якщо, звичайно, ми не хочемо серйозної девальвації й серйозного падіння гривні», – підкреслив експерт.
За його словами, якщо траншу не буде, то на гривню чекає девальвація, але все ж, напевно, буде оптимістичний сценарій. Місія МВФ не приїжджала б, якби не були запропоновані з боку України ті рішення, що їх влаштовують.
«Те, що місія приїжджає, означає, що варіанти, запропоновані урядом, прийнятні, а меморандум – це наші пропозиції, хоча в нас і сприймають його як умови МВФ. Це наші пропозиції з приводу того, як вирішити питання ціни на газ, щоб вона була єдиною. Візит місії означає, що пропозиції знайшли відгук у них. Візит – це вже радше закріплення домовленостей», – резюмував Дмитро Яблоновський.
Огляд динаміки курсу валют в країні за останні 5 років – у матеріалі за посиланням.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»