Якщо говорити про те, чи може у відносинах з Угорщиною дійти до крайнощів чи найгіршого, то це залежить від того, що вважати найгіршим. Якщо війну, то перед тим, як лякатися самому й пробувати лякати інших, варто знайти легкодоступні дані про чисельність, озброєння та видатки на оборону в Угорщині.
Про це дипломат, голова правління фонду «Майдан закордонних справ» Богдан Яременко написав на своїй сторінці в Facebook, передає «Слово і Діло».
«Воювати з Угорщиною ми не будемо. Напасти на нас вони не можуть, бо дуже скоро закінчиться все, чим можна воювати. Ми на них не можемо, бо вони – члени НАТО, а починати воювати з НАТО можна хіба для того, щоб хвилині на 15-й війни заявити про капітуляцію», – зазначив Яременко.
Якщо найгіршим вважати некерованість ситуації у кризі з Угорщиною й відсутність в української влади повного контролю над ситуацією на Закарпатті, то це вже факт життя, уточнив експерт.
«Так само, як фактом життя для реалістів є заяви угорського прем’єра Орбана про те, що перспективи України стати членом ЄС і НАТО виглядають примарними», – додав він.
«Це ж лише з подачі офіційної української пропаганди та її безоплатних і дорогих підспівувачів статуси країни-аспіранта чи ухвалення закону про нацбезпеку є кроками до членства в НАТО. А от з точки зору угорців – ні», – пояснив дипломат.
Скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин?Аналітики «Слова і Діла» підняли статистику і розібралися, скільки учнів в Україні навчаються мовами національних меншин.
Він підкреслив, що коли ми погодилися на те, що далеко не ідеальну з точки зору стратегічних інтересів України Угоду про асоціацію з ЄС європейці ратифікують після спеціальної, не передбаченої процедурою заяви на догоду голландцям про те, що Україна не має перспективи членства в ЄС, то романтики переконували, що в цьому немає нічого страшного й що це нічого не значить.
«А угорці, слід думати, аналізували це якось інакше. Очевидно, як і голландці», – наголосив експерт.
За його словами, угорські каверзи страшні насправді не можливістю Угорщини «відцапати» в нас частину Закарпаття.
«Страшно, що ми самі можемо втратити свої території. Майже так само, як було з Кримом чи зараз відбувається на наших очах з Азовським морем», – додав він.
Фахівець нагадав, що лише нещодавно в Україні швидко виникла й ще швидше закінчилася «криза» з поставками хлору для очистки питної води. При цьому подача води ніде не припинялась, але всі охочі встигли пропіаритися.
«А губернатор Закарпаття встиг звернутися до когось з угорських колег і навіть отримати хлор для очистки питної води з Угорщини. А перед тим щось схоже було з медпрепаратами, коли губернатор Закарпаття прийняв від угорців «укольчики» й послав в прямому сенсі цього слова українського міністра. І навіщо в нас щось забирати силою, якщо ми прийдемо й самі віддамо?», – акцентував він.
І чому ж угорцям не створювати якусь там держструктуру з розвитку Закарпаття, якщо вони вже й так цим за нашим же проханням займаються, уточнив експерт.
«Своєї дурості та недалекоглядності слід боятися. Позбудемося цього, то, може, й Угорщина не так страшно виглядатиме», – резюмував Богдан Яременко.
За даними «Слова і Діла», чотири роки тому президент Петро Порошенко запевнив, що рішення про вступ України до НАТО ухвалять на референдумі.
Скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин – на нашій інфографіці.
Отримуйте оперативно найважливіші новини та аналітику від «Слово і діло» в вашому VIBER-месенджері.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»