Вранці 11 липня міська влада заявила, що метрополітен перебуває під загрозою закриття через арешт кас підземки виконавчою службою Мін'юсту. Таке рішення ухвалили під час судових розглядів заборгованості метро за поставку компанією «Укррослізинг» 100 вагонів у 2010-2013 роках. Виплати припинилися в 2013 році, а борг метрополітену за вагони становить близько 1,8 мільярда гривень. За кілька годин Київрада повідомила, що вже ухвалили рішення для запобігання колапсу. Зокрема, планують почати переговори про варіанти реструктуризації боргу перед компанією «Укррослізинг». До слова, ще в 2014 році Віталій Кличко пообіцяв, що в 2015-му будуть запущені 30 вагонів метро, однак не дотримав слова.
Незалежний транспортний експерт Олександр Кава зазначив, що якщо компанії не виплатять борги, то, звичайно, певні ризики залишатимуться.
«Потрібно розуміти, що на той момент це було суб'єктивне рішення міської влади, і якщо ситуація дійде до закриття, то провина буде повністю на місцевій владі», – констатував Кава.
За його словами, з початком агресії РФ від виплати боргу й тієї ж реструктуризації відмовилися, тому що «Укррослізинг» – російська компанія.
«Однак ситуація виглядає наступним чином: вагони, які куплені в РФ, у нас експлуатувалися, в нас ніхто не розривав торгово-економічних відносин із Росією, з російськими компаніями в тому числі, а міська влада просто припинила обслуговувати цей борг. Але так не буває. В результаті заручниками зробили всіх громадян», – пояснив експерт.
Він уточнив, що це повністю комерційний контракт, без якихось держгарантій.
Аргумент був лише один - це російська компанія, тому ми не будемо оплачувати цей борг. Це було абсолютно усвідомлене рішення міської влади, додав фахівець.
«Зараз, якщо вже почали арешт рахунків, то варіант, що, наприклад, ці куплені вагони не будуть експлуатувати, вже неможливий. Тим більше вже є борг, адже місто ними користувалося, але не робило платежі. Це порушення договірних умов», – підкреслив він.
«Вихід шукати потрібно, тому що в короткий період місто ніде не зможе знайти таку кількість вагонів. А якщо їх прибрати з лінії, доведеться збільшити інтервали, що призведе зниження пропускної здатності, переповнених поїздів у годину пік, натовпів і безлічі незручностей для сотень тисяч городян щодня», – наголосив Кава.
Своєю чергою голова ради громадської організації «Всеукраїнський центр реформ транспортної інфраструктури» Володимир Наумов підкреслив, що ця ситуація якраз є підтвердженням того, що борги в будь-якому разі потрібно віддавати.
«Ці вагони заробляли гроші метрополітену? Так. Але в нас вирішили, що можуть, як у випадку з УЗ, шляхом постанови Кабміну не платити борги», – зазначив він.
Проте, на його думку, незважаючи на борги, до закриття метро не дійде, цього ніхто не допустить.
«У КМДА недбало поставилися до боргових зобов'язань, але метро ніхто не закриє. Можливо, заберуть вагони. Але вихід у цій ситуації лише один – заплатити борги. Виплатити заборгованість і за договірними зобов'язаннями відсотки, які набігли. А ось пеню потрібно збивати через суд і платити виключно те, що мали. Юристи це можуть зробити з мінімальними втратами. Але ось чи зроблять так – інше питання», – резюмував Володимир Наумов.
Нагадаємо, 1 лютого 2017 року мер Києва Віталій Кличко повідомив, що вже наприкінці року міська влада планує розпочати будівництво метро на Виноградар і протягом трьох років ввести в експлуатацію дві нові станції метрополітену – «Проспект Правди» та «Мостицька». За словами міського голови, будівництво двох станцій метрополітену орієнтовно коштуватиме 5 мільярдів гривень.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»