За рік до виборів час підбити підсумки роботи Верховної Ради VIII скликання й подивитись, як кожен окремо взятий народний депутат виконував те, що пообіцяв перед виборами, а також під час каденції. Щодня «Слово і Діло» аналізуватиме рівень відповідальності двох народних обранців, поки не пройдеться всім списком парламентарів. Причому рівень відповідальності нардепів наш портал відстежує з моменту їх вступу на посаду. Сьогодні ми розбирались, як працює Ігор Васюник (фракція «Народного фронту»).
Ігор Васюник є народним депутатом двох останніх скликань і за цей час виконав 50% обіцянок. У листопаді 2014 року він пройшов до парламенту за загальнодержавним багатомандатним округом і як нардеп VIII скликання дав 20 обіцянок, з яких 12 виконав, а 3 – провалив. Ще 5 запевнень йому потрібно втілити в життя до кінця каденції. На сьогодні Васюник виконав 60% обіцянок за останню каденцію.
Одна з трьох провалених Васюником обіцянок, за великим рахунком, пов'язана з дисциплінованістю нардепа. Він запевнив, що не голосуватиме за проекти законів із нового порядку денного роботи Верховної Ради в березні 2018 року, оскільки його власні законопроекти роками не розглядаються колегами.
«Реально набридло! Маючи найкращі результати з відвідування пленарних засідань і підтримки законопроектів про проведення реформ ... я вже 3 роки не можу внести на розгляд парламенту деякі закони. №3149 – про обмеження продажу алкоголю в нічний час і №1553 – про захист пам'яток ЮНЕСКО в Україні.
Колись така ж ситуація була із законопроектом про гуртожитки, який я вніс в одній каденції, а ухвалили – в іншій. Чотири роки! Важливі законопроекти в парламенті ухвалюються лише завдяки тим, хто відповідально ставиться до своєї роботи. Але є й ті, хто приходить на голосування лише на свої законопроекти, на кадрові питання або на відверто лобістські, й ці питання завжди ставлять першими до порядку денного. Яке ставлення до роботи, таке ставлення й до держави. Більше не даю жодного голосу за новий порядок денний», – написав Васюник на своїй сторінці в Facebook.
Однак у перший же пленарний день нардеп підтримав законопроект про пенсійне забезпечення колишніх військовослужбовців щодо членів сім'ї, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника. Не зміг він проігнорувати й інші важливі законодавчі ініціативи своїх колег.
Не домігся Васюник зміни керівництва «Укрспирту» за відкритим конкурсом. Нагадаємо, в 2016 році депутати Верховної Ради від Львівської області виступили з вимогою розслідувати причетність керівництва Міністерства агрополітики та «Укрспирту» до рейдерських захоплень держпідприємств і корупційних фінансових схем у спиртовій галузі. За словами депутатів, голова ліквідаційної комісії зазначеного підприємства Денис Чернов підтримував ділові відносини з Чеботарьовим, який перебуває в розшуку. Крім того, в незаконний спосіб голова комісії призначив в. о. директора «Укрспирту» Романа Іванюка. Ігор Васюник озвучив вимоги львівських депутатів: відновити діяльність спиртових підприємств області, звільнити чинних керівників, призначити нове керівництво через відкритий конкурс.
У липні 2016 року відбувся фінальний етап конкурсу з відбору керівника «Укрспирту», але, за словами міністра аграрної політики Тараса Кутового, конкурс завершився без визначення переможця в зв'язку з численними порушеннями й непрозорістю його проведення. За його словами, уряд невідкладно запускає процес підготовки підприємств до приватизації.
27 липня 2016 року Кабмін призначив в. о. голови «Укрспирту» Олега Дрожжина. Необхідно відзначити, що четвертий конкурс із призначення керівника цього держпідприємства за останні два роки завершився без переможця в зв'язку з «непрозорим» його проведенням і через те, що жоден із кандидатів не відповідав кваліфікаційним вимогам.
Не вийшло у Васюника домогтися того, щоб Львівська національна академія мистецтв отримала статус автономного науково-дослідного центру.
Як і обіцяв, Васюник балотувався в мери Львова як самовисуванець. Також нардеп виконав обіцянку сприяти вирішенню проблеми зі сміттям у Львові. У квітні 2017 року нардеп повідомив, що міжфракційне депутатське об'єднання «Львівщина» надіслало звернення до центральних і місцевих органів влади щодо вирішення цієї проблеми. Зокрема, порушувалося питання про будівництво у Львівській області сміттєпереробного заводу. Крім того Васюник повідомив, що завдяки проведеним зустрічам депутатів МДО «Львівщина» з мерами міст в області був підписаний меморандум щодо тимчасового вивезення ТПВ зі Львова.
Також Васюник впорався з обіцянкою домагатися, щоб керівник міжнародного аеропорту «Львів» імені Данила Галицького призначався за результатами відкритого конкурсу. Депутат наполягав на зміні керівництва аеропорту з колишніх «регіоналів» і недопущення його приватизації. У лютому 2016 року Кабмін призначив гендиректором львівського аеропорту Тетяну Романовську. Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський повідомив, що вона пройшла кадровий конкурс і була рекомендована на посаду Номінаційним комітетом при Мінекономрозвитку. За його словами, це місцева людина з великим досвідом роботи у зазначеній сфері. Раніше Романовська обіймала посаду начальника аеровокзального комплексу аеропорту «Львів».
Ще п'ять обіцянок Васюнику належить виконати до кінця каденції. Всі ці обіцянки записані в передвиборчій програмі «Народного фронту». Нардеп разом з однопартійцями обіцяв домогтися залучення міжнародних організацій і донорів до відновлення територій держави, які постраждали від агресії.
Станом на 12 січня 2016 року Україна вже отримала 2 мільярди гривень від міжнародних донорів на розвиток Донбасу. Президент заявив, що кошти будуть виділені лише тоді, коли на непідконтрольній Україні території «буде піднятий український прапор».
Нагадаємо, навесні 2015 року Верховна Рада ратифікувала Фінансову угоду між Україною та Європейським інвестиційним банком, спрямовану на рішення потреб переселенців та відновлення інфраструктури на Донбасі. Депутат підтримав цей законопроект.
Ще одна передвиборча обіцянка «Народного фронту» – сприяти в будівництві та облаштуванні державного кордону – зараз заморожена через брак фінансування. На проект «Стіна» на кордоні між Україною й Росією в 2015 році із запланованого 1 мільярда гривень було виділено 400 мільйонів, у 2016-му – 200 мільйонів, у 2017-му – 200 мільйонів гривень.
Подивитись, як виконують свої обіцянки інші нардепи, про яких ми писали раніше, можна в рубриці «Обіцянки країни чудес».
Ви можете також перевірити кількість обіцянок та якість їх виконання будь-яким політиком, скориставшись нашою відеоінструкцією.
Усі обіцянки чинних народних депутатів уже проаналізовані за методологією «Слова і Діла». Прочитати аналіз кожної обіцянки будь-якого нардепа можна в рубриці «Верховна Рада» в розділі «Політики».
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»