Кияни, які дізналися, що із середини липня проїзд у міському транспорті подорожчає вдвічі, жартують, що скоро долетіти буде дешевше, ніж доїхати. Якщо зараз квиток на трамвай, тролейбус, автобус і фунікулер коштує 4 гривні, то з 14 липня 2018 року разова поїздка в наземному транспорті столиці, а також у метро дорівнюватиме 8 гривень. Наші аналітики підрахували, скільки коштуватиме проїзд містом у процентному співвідношенні до мінімальної зарплати. Ну і якщо вже ми взялися рахувати, то порівняли, скільки жителі Києва витрачали на проїзд із 1964 до 2018 року.
У буквальному сенсі слова копійчаним був проїзд у радянські часи, але це не означає, що в процентному співвідношенні він був таким уже дешевим. Жетон на метро коштував 5 копійок, а квиток на тролейбус – на дві копійки дешевше. У 1964 році найменша зарплата становила 40 рублів, і на проїзд йшло 11% від цієї суми (виходячи з розрахунку на 22 робочих дні, 4 поїздки на день: 2 поїздки метрополітеном, 2 поїздки наземним транспортом).
Подорожчання проїзду в громадському транспорті Києва: подробиціЯк повідомив заступник голови Київської міськдержадміністрації Дмитро Давтян, вартість проїзду в наземному транспорті становитиме 8 гривень за разову поїздку.
У 1991 році з'явилося таке поняття, як мінімальна зарплата, яка на той момент складала 180 карбованців. Але незважаючи на те, що вартість проїзду зросла втричі – до 15 копійок за одну поїздку, в процентному співвідношенні їздити було дешевше, ніж при СРСР. Незабаром почалася гіперінфляція й прийшов час історичного мінімуму, який витрачали кияни на проїзд у громадському транспорті. В 1992 році проїзд коштував 50 копійок, але це становило лише 2% від зарплати, яку тоді безжально затримували. До слова, за проїзд тоді також ніхто особливо не платив. Наступного року ситуація різко змінилася й лише на проїзд у людей йшло 10% місячного заробітку.
Страшно уявити, що були часи, коли за один жетон доводилося викладати 20 тисяч, а за місяць проїзд спалював 117% мінімальної зарплати й становив 1 мільйон 760 тисяч купоно-карбованців. Це було в 1996 році.
Після запровадження гривні ситуація поступово стабілізувалася й із 1998 до 2000 року проїзд у громадському транспорті став складати від 59 до 37% мінімальної зарплати. Відзначимо, що з 2000 року протягом восьми років разовий проїзд у міському транспорті коштував 50 копійок, а в зв'язку зі щорічним зростанням мінімалки зменшувалося й процентне співвідношення витрат киян на транспорт. До початку кризи 2008 року жителі столиці викладали на місяць близько 8% від зарплати за проїзд, а з кінця 2008 року – вже 25%.
Відтоді проїзд лише дорожчав, але в процентному співвідношенні до мінімалки все-таки трохи знижувався щороку, але не опускався нижче 10%. У 2017 році ми платили по 4 гривні за квиток на автобус і по 5 гривень – за метро, що на місяць становило 10% від мінімальної зарплати. Після липневого подорожчання, коли вартість проїзду зросте вдвічі, жителям столиці доведеться викладати за проїзд 12% від мінімалки.
Детальніше – на інфографіці.
Чи обґрунтоване зростання цін на проїзд у громадському транспорті та що не врахувала влада, читайте в нашому матеріалі.
Як змінювалася вартість проїзду в київському транспорті – на інфографіці.
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»