Краще не брехати. Як витрачає державні гроші БПП «Солідарність»

Слово і Діло продовжує цикл розслідувань про те, як парламентські партії витрачають гроші з державного бюджету. Сьогодні розбираємося з витратами Блоку Петра Порошенка.
Слово і Діло

«Слово і Діло» продовжує цикл розслідувань про те, як парламентські партії витрачають кошти з державного бюджету і як звітують про свої витрати. Іншими словами, допомагаємо НАЗК помічати порушення, які Агентство не завжди бачить під час власних перевірок. У попередній публікації журналістка Любов Величко писала про витрати наших із вами грошей «Опозиційним блоком», сьогодні черга дійшла до партії БПП «Солідарність».

Дуже надійний банк

На початку 2018 року головний секретаріат партії БПП «Солідарність» запросив журналістів та громадських активістів на презентацію звіту партії за попередній рік. Так політична сила продемонструвала свою відкритість. Цілу годину партійне керівництво доповідало, які зарплати отримують працівники, скільки грошей пішло на громадську діяльність та як партія інвестує гроші в розвиток мережі громадських приймалень.

Ідеальну картинку, яка сформувалася після цього звіту, доповнюють висновки Національного агентства із запобігання корупції (НАЗК) – мовляв, проаналізувавши сотні кілограмів фінзвітності БПП, жодних порушень не виявлено, повідомлень від громадян про фінансові зловживання не було.

Напередодні конференції ми зазирнули у фінансовий звіт партії за 2017 рік і побачили, що всі платежі (зарплати, комунальні послуги, орендна плата тощо) партія здійснює через «Міжнародний інвестиційний банк». І щоразу банк бере комісію за свої послуги. Усі кошти з держбюджету на рахунок партії надходять також на рахунки МІБ.

Чому партія користується послугами «Міжнародного інвестиційного банку»? – запитала я під час публічного звітування БПП «Солідарність».

Просто це зручно. Його офіс розташований поруч із нашим центральним офісом, – відповів керівник центрального секретаріату партії Максим Саврасов.

Дійсно, новий прозорий офіс партії «Солідарність» – це сусідня будівля банку з ідентичною адресою, вулиця Лаврська, 16. Але ж послугами цієї фінустанови партія користувалася й раніше, до переїзду до нового приміщення.

Справжня причина, чому БПП довіряє всі кошти саме «Міжнародному інвестиційному банку», прихована в структурі власності банку. 14,92% акцій банку належать Ігорю Кононенку, першому заступнику голови фракції партії БПП; 9,9% – Петру Порошенку, ще 50,08% – компанії ПАО ЗНКИФ «Прайм Ессетс Кепітал», яка на 99,98% належить Петру Порошенку.

І це не таємниця. Дев’ять тисяч акцій банку МІБ вартістю 16 мільйонів гривень вказані в щорічній декларації Порошенка. Президент сам має гроші на рахунку цього банку й отримує відсотки за вкладом у цьому банку.

Для чого ж тоді брехати пресі, відповідаючи на таке просте запитання? І чи набагато чесніші з громадськістю решта працівників партійного апарату? Давайте розберемося.

Зарплати та внески

У 2017 році БПП «Солідарність» отримала 112 мільйонів гривень із державного бюджету, а в 2018-му на рахунках партії з’являться ще 130 мільйонів. Більшість грошей витрачається на зарплати, оренду офісів та видавничу діяльність.

Ми не платимо за акції, серед наших пріоритетів немає максимальної реклами в ЗМІ, як це роблять інші партії. Ми ставили перед собою завдання розбудувати партійну структуру, – підкреслив Саврасов.

В 2017 році в регіонах України працювали 26 територіальних організацій партії та 345 громадських приймалень. Для їхньої роботи партія орендувала 403 приміщення й платила зарплату 692 штатним працівникам.

Набагато простіше стало після початку фінансування державою. Люди більш добросовісно виконують роботу. Є можливість утримувати приймальні – вони раніше не працювали, бо грошей не вистачало. Утримання громадських приймалень – це найбільш ефективна інвестиція в партію, – вважає Олександр Яковенко, фахівець зі зв’язків із громадськістю Чернігівського секретаріату партії БПП «Солідарність».

Нам Київ перераховує зарахування: на оренду та зарплату. Також раз на рік надходять кошти на канцтовари. Дівчата розписують для центрального офісу, скільки чого купити. Тендерів ми не влаштовуємо. Наш регіональний бухгалтер шукає фірму й і потім перераховує їй кошти, – пояснює схему фінансування осередку партії Ірина Михайлівна Медвідь, заступниця керівника секретаріату БПП «Солідарність» у місті Чернігові.

Базовий штат територіального офісу такий: керівник, заступник керівника, юрист, прес-секретар, офіс-адміністратор, бухгалтер. Середня зарплата партійного працівника в регіонах – 5497 гривень. Але партійці вважають, що заслуговують на більшу грошову винагороду.

У нас мізерні зарплати. У мене – 5 тисяч гривень, – зітхає адміністратор офісу та відповідальна за молодіжне крило партії Альона Дмитренко, упорядковуючи сертифікати учасника тренінгу «Децентралізація та місцеве самоврядування».

А керівництво обіцяє підняти зарплати?

Цьогоріч підняття зарплат точно не буде. Так у центральному секретаріаті вирішили.

Ви засмутилися?

Так. Чесно. Бо ціни зростають навколо, а зарплати – ні. І ціни мене лякають.

Поки що люди працюють на перспективу й сподіваються, що невисокі зарплати згодом можна буде компенсувати високими посадами.

Я не контролюю, чи люди мають додаткове місце роботи. У нас у Києві зайнятість – повний робочий день. Більшість людей мають якусь мету. Вони не просто за зарплату ходять, – говорить Борис Білий, керівник секретаріату столичного осередку БПП «Солідарність».

Щоб підтримати партію, її члени платять щомісяця 20 гривень партійного внеску. 20% членських внесків регіональні організації надсилають до центрального апарату. Ці гроші витрачаються на виготовлення партійних квитків та адміністрування обліку членів партії.

У лютому 2018 року в партії офіційно було 38 тисяч 490 членів, і якби кожен із них справно платив внески, то на рік це дало б додаткових 9,2 мільйона гривень доходу – сума, якої вистачає на рік фінансування двох обласних осередків. Але оскільки зараз ці внески не є обов’язковими, регулярно їх сплачує лише незначний відсоток членів партії.

Приклад для наслідування – Харківська територіальна організація, яка за рік зібрала 1,2 мільйона гривень. Членські внески потім можна витрачати на партійні заходи. Маючи на рахунках обласної організації кругленьку суму, харківські партійці можуть собі дозволити замовити регіональні бренд-луки та оформлення.

Я є членом партії й минулому року заплатив 240 гривень. Бо вважаю, що це правильно й так усі мають робити. Сплачую за місцем реєстрації – такий у нас порядок, – говорить Борис Сікліцький, керівник юридичного відділу головного секретаріату.

Час від часу партія проводить перереєстрацію членів партії, щоб знати, який реальний актив у неї є. Адже є люди, які змінюють свої політичні погляди, але не пишуть заяву про вихід із партії. Щоб відсіяти «мертві душі», керівник місцевої організації скликає людей в офіс, і тих, хто не з’являється або телефоном не повідомляє про те, що досі є прихильником партії, автоматично виключають із її лав.

Так чи інакше, керівник секретаріату БПП «Солідарність» Максим Саврасов уже анонсував внесення змін до статуту, щоб зробити обов’язковою щомісячну благодійну допомогу на користь партії.

Партійний «акваріум»

Центральний офіс партії БПП «Солідарність» нагадує величезний акваріум: усі стіни тут абсолютно прозорі, в них 8-16 годин на добу проводять 42 працівника. Йдучи коридором, видно, як фотограф Саша працює на кухні, п’є чай, а в цей час керівник секретаріату вдумливо дивиться в монітор комп’ютера.

Борис Сікліцький, керівник юридичного відділу головного секретаріату БПП «Солідарність» має власний кабінет, але зі скляними дверима та стінами.

Концепція офісу – прозорість та відкритість для нових контактів. Ми хочемо посилити роботу з громадськими організаціями, програма яких схожа на нашу. Тому ми безкоштовно надаємо свої конференц-зали для конференцій та тренінгів громадських активістів. Площа в нас 1,5 тисячі квадратних метрів: є і кімната для переговорів, і навіть амфітеатр – для виставок та концертів, – розповідає Людмила Обертинська, начальник відділу ідеологічної роботи та медійного забезпечення головного офісу БПП.

Офіс поділений на відділи, основні з яких: міжнародний (який займається співпрацею з міжнародними організаціями), молодіжний (розвиток молодіжного крила партії), організаційний (фінансові питання), контрольно-ревізійний (внутрішня перевірка роботи офісів у регіонах), IT-сектор (кібербезпека), піар-відділ (співпраця з медіа, громадськими організаціями). У кожному працюють від двох до п’яти людей. Зарплати гідні – в середньому 18,4 тисячі гривень.

Коли йдеться про фінансування з держбюджету, філософія БПП така: потрібно до копійки (!) витратити гроші, які дала держава (тобто платники податків).

Була ситуація, коли нам кошти надійшли наприкінці кварталу, й ми хотіли витратити їх на один цікавий проект, але не встигли. Тоді ми вирішили витратити ці кошти на сувенірну продукцію: ручки, блокноти. У нас досі вони є, – говорить Максим Саврасов.

Зараз БПП має 463 районних та 151 міський партійний осередок. В кінці кожного року кожен із них надсилає до центрального офісу свої пропозиції – які активності провести наступного року. Бо без отримання згоди «згори» територіальній організації доведеться шукати фінанси деінде.

Як правило, кошти розподіляються до регіональних осередків політичної сили за принципом «де більше проектів та заходів, там більше грошей».

У нас є кошторис партії, який складається з кошторисів регіональних осередків. Ми на початку року бачимо, на що вони хочуть витратити кошти. Усі розрахунки безготівкові. Буває, наші регіональні осередки пропонують ідеї на грані фолу. Наприклад, в одній з областей пропонували проводити фізкультуру на свіжому повітрі для популяризації здорового способу життя. Але для цього потрібно було купити спортивні килимки. А ви уявіть, як би громадськість сприйняла те, що партія за бюджетні кошти килимки купує? – уявляє партійний армагедон Борис Сікліцький, керівник юридичного відділу.

Регіони весь час тримають «у тонусі». Час від часу партійцям телефонують із кол-центру й проводять анонімні опитування: як вони ставляться до керівника місцевого осередку, чи отримують партійну газету, чи запрошують їх на партійні заходи?

Також у центральному офісі працюють п’ять регіональних кураторів, які два тижні на місяць проводять у відрядженнях, перевіряючи місцеві офіси. Одна область – це один тиждень роботи.

Кілька тижнів тому внутрішня перевірка без попередження проходила в секретаріаті БПП «Солідарність» у Києві.

Керівник групи перевірки починає з мене. Інший працівник центрального офісу іде до бухгалтерії, ще один – до кадровика та медійника. І все це одночасно. Такий собі тотальний штурм. У перевіряльників є півсотні запитань – однакових для всієї України. Вони стосуються і порядку ведення документації, виконання розпоряджень із центрального офісу і того, чи відповідає офіс партійним стандартам. Звісно, я з перевіряльниками знайомий, нас ніхто не розпинає, але й поблажок не дають, – ділиться свіжими враженнями Борис Білий, керівник секретаріату БПП «Солідарність» у місті Києві.

Починається перевірка з вивіски: чи є вона, чи видно її з вулиці, чи легко зорієнтуватися людям і знайти офіс. Також у приміщенні має бути партійна література: статут, програма, розпорядження, фотозвіти, заяви про вступ до партії, партійні газети.

Перевірка триває кілька днів. У перший день – у нашому офісі, а потім до районів їздят і дивляться на ведення ділових паперів, як виконуються розпорядження. Бо може бути так: прийшло розпорядження електронкою – керівник регіонального офісу його прочитав, закрив листа й нічого не зробив. А потрібно переслати цього листа первинним осередкам, часом потрібно й актив скликати, пояснити, що і як робити. А керівник потім має проконтролювати виконання поставленого завдання.

Звучить переконливо. Але потрібно роздивитися на власні очі, що ж відбувається в регіонах. Ми наосліп ткнули пальцем у карту України й поїхали на Черкащину.

Картина регіону маслом

Коли до вас востаннє з перевіркою приїжджали з центрального апарату партії? – запитую керівника секретаріату Черкаського обласного осередку БПП «Солідарність» Сергія Рубана, без попередження завітавши до нього в офіс.

Нас не перевіряє центральний апарат. Приїжджають працівники-консультанти, в дружній атмосфері дають підказки щодоо роботи. І скайпом ми наради проводимо з ними, – з подивом відповів Рубан.

А як же розрекламований Борисом Сікліцьким фінансовий контроль діяльності регіональних осередків?

(– Я вам можу показати листи про відрядження. Наші працівники там точно бувають, – запевнив Борис Сікліцький, коли почув про дивну реакцію Сергія Рубана.

Але ж у вас немає відеодоказів цих перевірок? На папері можна все що завгодно написати.

Відео немає. Але, повірте, перевірки бувають раз на рік. Частіше не можемо. Людей не вистачає.)

У нас 18 районних осередків, більшість людей у них працюють повний робочий день, – продовжує свою розповідь Рубан. – До того, як нас почала фінансувати держава, всю роботу робили волонтери та партійці. А тепер можемо собі дозволити платити людям.

Донедавна БПП мав два офіси в центрі Черкас – обидва на бульварі Тараса Шевченка. Один із них був розташований у просторому кабінеті №605 на шостому поверсі офісного центру. Зараз там дизайн-студія. Згідно зі звітами до НАЗК, платежі за оренду приміщення надходили за березень, хоча партія звільнила приміщення на початку лютого. Для чого платити оренду за пусте приміщення – питання риторичне.

У партії є власна газета. Вона видається величезним тиражем – мільйон примірників, і виходить щомісяця. «Солідарність» профілює свою пресу за регіонами, й тому в різних областях можна зустріти «Солідарність. Житомирщина» або «Солідарність. Донеччина». Проплачувати рекламу в ЗМІ регіональні осередки мають право лише за власні, тобто недержавні, кошти.

Сергій Рубан, керівник секретаріату БПП «Солідарність» у Черкаській області

Ми не платимо за коментарі в ЗМІ, й тим паче за політичну рекламу. У нас немає на це фінансування. Хоча час від часу нам пропонують розмістити рекламні статті в газетах та на сайтах. Розцінки всім відомі: новина про життя партії та її персоналії – 800 гривень, стаття в топі – дві-три тисячі гривень. Але ми не пристаємо на такі пропозиції й намагаємося бути хорошими ньюзмейкерами. Я та мої колеги частенько даємо коментарі. Безкоштовно, – розповідає Сергій Рубан.

Заглядаємо до фінансового звіту осередку. Дивно. Лише в листопаді та грудні 2017 року «за інформаційні послуги» в обласному суспільно-політичному тижневику «7 днів Черкаси» партія заплатила 34 тисячі 440 гривень. А як же безкоштовні коментарі?

Фрагмент звіту БПП «Солідарність» за третій квартал 2017 року

Понад рік я працюю в газеті «7 днів» і запевняю вас: у листопаді-грудні в нас нічого подібного не було, – приголомшлено відреагувала» головний редактор газети «7 днів Черкаси» Тетяна Пархоменко на запитання про те, які саме інформаційні послуги надавала газета БПП «Солідарність».

А на що ж тоді партія витратила 34,4 тисячі гривень?

Їдемо далі.

У древньому місті Чигирин офіс партії заховався в кінці коридору на другому поверсі невеличкої будівлі навпроти резиденції відомого гетьмана Богдана Хмельницького – на вул. Гетьманській, 21. Приміщення має аскетичний вигляд: крихітна кімнатка без натяку на ремонт раніше, мабуть, слугувала касою, бо має характерне віконце з ґратами. Завітавши до офісу в першій половині дня, ми нікого в ньому не застали. Охочих завітати до громадської приймальні понуро зустрічають магнітола, відро та вішалка.

Офіс БПП «Солідарність» у Чигирині, Черкаська область

– Партійці там не з’являлися десь із листопада. Та й коли були тут, то приходили один-два рази на тиждень на годинку. Але з ними було добре: нам давали блокноти, ручки, та й газета в господарстві знадобиться, – розповідає працівник із сусіднього приміщення, де ремонтують комп’ютери та мобільні телефони.

До речі, такі курйози трапляються й у інших регіонах. Наприклад, голова фракції БПП в Тернопільській міській раді Володимир Місько взагалі не знає, де зараз розташований офіс «Солідарності».

Голова фракції БПП в Тернопільській мерії НЕ ЗНАЄ, де розташований офіс «Солідарності»Слово і Діло

На офіційному сайті партії вказується адреса м. Тернопіль, вул. Сагайдачного 6-а, хоча він уже кілька місяців закритий – партія переїхала до іншого приміщення.

На своєму робочому місці ми застали керівника громадської приймальні в смт. Маньківка Ольгу Мельниченко. Раніше вона працювала вчителем і держслужбовцем. Жінка регулярно читає закони, які стосуються теми найпопулярніших звернень – про субсидії, пільги. Але на першому місці питання про те, чи надає партія матеріальну допомогу.

Приходить у середньому по десять осіб на тиждень. Усі звернення я записую в електронну базу: П.І.Б., адресу, питання, адресат звернення та окрема графа – на якому етапі вирішення. Часто звертаємося до наших районних депутатів – до Нестерівки. А якщо вони не можуть допомогти, скеровую до прокуратури – там юридичні послуги безкоштовно надають, – пояснює Ольга.

Вхід до бази звернень надійний, як в онлайн-банкінгу: спочатку керівник громадської приймальні вводить свій номер телефону, а потім отримує код із смс, який і є паролем

Повернення інвестицій

Аналізуючи фінансові звіти БПП, ми звернули увагу на те, що партії вдається орендувати часом цілком пристойні приміщення за мінімальною ціною. Наприклад, у Вінницькій області – одній із лідерів за кількістю первинних осередків, оренда офісу зазвичай коштує від 600 до 2 тисяч гривень. А середній показник вартості оренди офісу БПП в країні – близько 2,5 тисяч гривень. І це в той час, коли інші партії примудряються витрачати на оренду офісу в обласних центрах 20-50 тис. грн.

В чому ж секрет такої шаленої економії? Виявляється, офіси часто безкоштовно або за символічну плату здають члени партії або позапартійні, які балотувалися за списками БПП на місцевих виборах.

У нас 39 ОТГ в області. Тренінги в регіонах проводимо: понеділок – місто Корюківка, вівторок – до Чернігова. Є партійці, які можуть надати приміщення, – розповідає про партійну підтримку Олександр Яковенко.

Наприклад, у Кіровоградській області гендиректор ТОВ «Медіфарм» Олександр Рушковський у 2015 році балотувався від партії «Солідарність» у депутати Олександрійської міської ради, й таки пройшов. А тепер безкоштовно здає своє приміщення для офісу БПП.

А гендиректор ТОВ «Геоїд» Сергій Клипацький балотувався від БПП до Знам’янської міської ради, став депутатом міськради й тепер робить благодійний внесок для партії у вигляді квадратних метрів під громадську приймальню.

В Івано-Франківській області головний лікар Перегінської районної лікарні Галина Шкіра була №1 у списку від БПП «Солідарність» на виборах депутатів Рожнятівської районної ради в 2015 році. І тепер її чоловік Володимир Шкіра безоплатно здає приміщення для офісу партії.

А Олександр Шаблевський пожертвував БПП «безоплатне експонування інформаційних плакатів», оскільки є бізнес-партнером депутата Івано-Франківської облради від БПП «Солідарність» Володимира Кушніра.

У Вінницькій області аграрна компанія «Зоря Поділля» належить Петру Олексійовичу Порошенку, тому 58 квадратних метрів вона надає під офіс БПП в райцентрі Гайсин.

Класна ідея для партії «Опозиційний блок», яка ніяк не може знайти в Одесі офіс, вартість оренди якого нижча за 50 тисяч гривень.

Любов Величко, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...