Офіційний представник МЗС Росії Марія Захарова вважає, що західні країни поставили мету бойкотувати Чемпіонату світу з футболу в Росії. Причиною такої заяви стала відмова семи країн надіслати своїх офіційних осіб на Мундіаль. Ініціатором такого бойкоту стала Велика Британія через справу Скрипаля.
Таку думку в ексклюзивному матеріалі «Блакитна мрія Заходу. Чи буде зірваний ЧС-2018 у Росії» для «Слова і Діла» висловив журналіст, військовий експерт Денис Попович.
Попович нагадав, що фінал ЧС-2018 має пройти в РФ із 14 червня до 15 липня. Однак останнім часом Мундіаль став фігурувати в зв'язку з резонансною спробою отруєння російського екс-розвідника Сергія Скрипаля в британському Солсбері, підкреслив він.
У зв'язку з цим прем'єр Британії заявила, що ніхто з членів королівської сім'ї й жоден міністр не приїде на ЧС-2018 у Росії. Бойкот мають намір підтримати офіційні особи з Ісландії, Польщі, Данії, Швеції, Австралії та Японії, уточнив експерт.
Логічно, що в МЗС РФ відреагували негативно й заявили, що бажання зірвати Мундіаль є «блакитною мрією Заходу», додав Попович.
Експерт акцентував, що бойкоти футбольних чемпіонатів мають багату історію. Він нагадав, що господарка найпершого ЧС в 1930 році збірна Уругваю відмовилася захищати свій титул на наступному чемпіонаті, пояснивши демарш тим, що на їхній домашній чемпіонат приїхало мало європейських команд.
Збірні Англії, Шотландії, Вельсу та Ірландії проігнорували Чемпіонати світу 1930, 1934 та 1938 років, пояснивши, що їхні внутрішні першості набагато цікавіші, наголосив Попович. Уругвай та Аргентина в 1938 році також були незадоволені тим, що другий Мундіаль поспіль проводиться в Європі.
Журналіст нагадав, що в 1950 році збірна Індії відмовилася виступати на Чемпіонаті світу.
«Тоді індійські футболісти таким чином висловили свій протест проти заборони їм грати босоніж. Відтоді, щоправда, національна збірна Індії жодного разу не пройшла відбір», – підкреслив Попович.
Також у 1966 році команди Африки висловили протест на предмет мізерних квот для континенту порівняно з представниками Європи й не брали участь у Чемпіонаті світу з футболу.
«А в 1982 році влада Великої Британії довго вирішувала, чи вирушати командам Англії, Шотландії та Північної Ірландії на ЧС в Іспанії через ризик зустрітися на якомусь етапі з тодішнім чемпіоном світу – збірною Аргентини. Тоді між Британією та Аргентиною йшла Фолклендська війна, яка завершилася перед чемпіонатом перемогою Великої Британії. Команди з туманного Альбіону поїхали на турнір, але з Аргентиною так і не зустрілися, вибувши на ранніх стадіях розіграшу», – нагадав журналіст.
Він звернув увагу, що Україна також могла зіткнутися з такою ситуацією, якби збірній вдалося кваліфікуватися на ЧС-2018 у Росії.
Експерт зазначив, що Київ також закликає до бойкоту ЧС-2018 у РФ.
Крім того, Національна телекомпанія України відмовилася від прямих трансляцій із Росії, а Федерація футболу – від національної квоти на придбання квитків, уточнив Попович.
На його думку, в цій ситуації слід згадати про те, як Велика Британія закликала до бойкоту матчів Євро-2012, які проходили в Україні.
«Тоді причиною послужили нібито прояви расизму на стадіонах України та взяття під варту екс-прем'єра Юлії Тимошенко. Однак Євро-2012 пройшов успішно, в тому числі й за участю англійської збірної, що, як ми пам'ятаємо, не без допомоги угорського судді перегородила команді Олега Блохіна дорогу до плей-офф», – акцентував журналіст.
Тому, на його переконання, істерика МЗС РФ щодо ЧС-2018 не має підстав, адже є велика ймовірність, що будуть просто дипломатичні випади.
«Всі команди поїдуть до Росії, побоюючись суворих санкцій з боку FIFA, яка надзвичайно нетерпимо ставиться до втручання політиків у справи футбольних федерацій», – пояснив Попович.
Якщо припустити, що так трапиться, то дипломатичний бойкот ЧС являє собою дуже важкий удар для російської влади, продовжив журналіст.
«Для РФ Мундіаль – серйозний іміджевий захід. А в світлі масової висилки російських дипломатів із країн Європи в зв'язку з інцидентом у Солсбері ЧС-2018 міг би стати для Путіна хорошим шансом прорвати «залізну завісу». Однак тепер навіть ця можливість поступово зникає», – додав експерт.
За його словами, міжнародна ізоляція Росії стає дедалі повнішою.
Проте, на його думку, реальна загроза успішного проведення ЧС-2018 полягає не лише в дипломатичному бойкоті, але й у неготовності російської футбольної інфраструктури.
«За даними російської служби BBC, принаймні сім російських стадіонів, на яких мають пройти матчі Мундіалю, не відповідають вимогам FIFA щодо готовності до турніру. Найбільш проблемним об'єктом є стадіон у Самарі. Станом на 1 квітня він ще не готовий, а перший тестовий матч на ньому планують провести лише 28 квітня», – резюмував Денис Попович.
Докладніше читайте в матеріалі «Блакитна мрія Заходу. Чи буде зірваний ЧС-2018 у Росії».
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»