За даними «Слова і Діла», президент України Петро Порошенко запевняв, що Мінські домовленості – це мирний план, який обов'язково буде виконаний. Згодом глава держави пообіцяв, що «Мінськ» не буде продовжений до 2016 року, але не дотримав слова. 30 грудня 2015 року лідери «нормандської четвірки» президент України Петро Порошенко, президент Франції Франсуа Олланд, канцлер ФРН Ангела Меркель та президент РФ Володимир Путін під час телефонних перемовин домовилися продовжити термін дії Мінських домовленостей, узгоджених 12 лютого 2015 року, на 2016-й. Останнім часом, коли мова заходить про Мінські угоди, чисельні заяви політиків зводяться до двох варіантів: «альтернативи немає», але «Мінськ давно мертвий».
«Слово і Діло» підбило підсумки й спробувало розібратися, чи можлива зміна формату через три роки після підписання домовленостей.
Реалізація «Мінська»
Політолог Петро Олещук зазначив, що Мінські угоди не були виконані, але це пов'язано із самою природою домовленостей.
«Мінські угоди були виписані двозначно. Це було зроблено для того, щоб змусити всі сторони їх підписати. В цій двозначності були знайдені причини, які дозволяють обходити реалізацію угод», – констатував Олещук.
«Україна від початку ставила питання про те, що умовою реалізації Мінських домовленостей є реалізація так званої безпекової частини, яка стосується відведення військ, припинення вогню, а вже на основі цього може бути перехід до інших пунктів. Росія – навпаки. Умова для виконання безпекової частини – реалізація політичної частини «Мінська», зокрема внесення змін до Конституції в плані децентралізації, особливого статусу ОРДЛО та переходу до певних кроків щодо виборів в ОРДЛО й амністії», – пояснив фахівець.
Він акцентував, що в результаті це все загнало Мінські домовленості в глухий кут, тому вони не були реалізаонані не те що повною мірою, а навіть частково.
Немає нічого більш постійного, ніж тимчасове
«Очевидно, що Україна та РФ розглядали Мінські домовленості як тимчасове рішення. РФ очікувала, що ослаблена Україна буде змушена йти на більш значні поступки, а Україна вважала, що під тиском санкцій Росія перегляне свою позицію за деякий час», – додав експерт.
Обидві ці надії не справдилися, уточнив він.
«Зрештою, ми зайшли в глухий кут. А офіційна позиція сторін: від Мінських угод відмовлятися не можна. Це, зокрема, проявилося й у чисельних заявах української влади. Росія також демонструє офіційно бажання продовжити Мінські угоди», – підкреслив Олещук.
Спроби «перезавантаження»
За його словами, з кінця 2017 року прослідковуються спроби перезавантажити мінський процес на основі переходу до реалізації в першу чергу гуманітарної складової.
Експерт нагадав про зустрічі у форматі Медведчук-Путін, завдяки чому РФ демонструє значимість Мінських угод, адже в них безпосередньо бере участь їхній президент.
«Все це завершилося початком процедури обміну полоненими. Реалізований перший етап. Зустрічі у форматі Медведчук-Путін тривають і вже оголосили другий етап», – звернув увагу політолог.
«Це досить важливо, оскільки показує своєрідний компромісний шлях реалізації Мінських домовленостей, відмову від постановки питання щодо першочергового виконання політичної складової, безпекової та перехід до гуманітарної складової, обміну полоненими, що ні в кого суперечок не викликає», – наголосив Олещук.
Донбас. Компромісна формула
«Мінський процес не передбачає участі в ньому США, що не були включені як гарант до переговорів, але останнім часом Америка демонструє власну активність, яка проявляється в діяльності Курта Волкера та в переговорному процесі у форматі Волкер-Сурков. Зокрема, обговорене питання миротворців, що може бути компромісною формулою реалізації безпекової складової Мінських угод», – уточнив політолог.
Він не виключив, що Мінські домовленості можуть суттєво змінитися в результаті введення миротворців.
«Однак формально та офіційно жодна сторона не готова відмовитися від «Мінська». Навряд чи «Мінськ-2» офіційно переглядатимуть. Волкер та Сурков, за їхніми заявами, обговорюють питання, пов'язані з комплексом дій щодо реалізації «Мінська». Можливо, буде якийсь додатковий документ, де опишуть конкретний механізм, яким чином це все має реалізовуватися», – резюмував Петро Олещук.
Нагадаємо, за даними порталу, 22 січня 2014 року Петро Порошенко пообіцяв провести місцеві вибори на Донбасі, щойно Росія виконає четвертий пункт мінського меморандуму: закриє кордон і забере підрозділи з території України.
ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ
та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»