Навіщо МЗС вирішило повернути представництво в Ужгороді?

Читать на русском
Михайло Пашковспівдиректор програм зовнішньої політики та міжнародної безпеки Центру Разумкова

Потрібно розуміти, що це не консульство. В кожному разі, відновлення роботи представництва – правильний крок.

Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів співдиректор програм зовнішньої політики і міжнародної безпеки Центру Разумкова Михайло Пашков, оцінюючи рішення Кабміну про відновлення роботи представництва Міністерства закордонних справ в Ужгороді.

«Сенс ініціативи полягає в тому, що сьогодні йдуть активні переговори з угорською громадою в цьому регіоні. Керівництво МЗС робить обережні кроки, які спрямовані на те, що діалог все-таки розвиватиметься й дасть певний результат. Однією зі сторін цього діалогу є представники меншин на території Закарпаття», – зазначив Пашков.

За його словами, для оптимізації діалогу, інституалізації цього процесу, мабуть, і ухвалили таке рішення.

«Це правильне рішення. Тому що є необхідність постійної присутності МЗС, потрібні прямі контакти, не наїздами, дистанційно, а на місці. Необхідне регулярне спілкування з угорською громадою», – уточнив експерт.

Скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин?Аналітики «Слова і Діла» підняли статистику і розібралися, скільки учнів в Україні навчаються мовами національних меншин.

На його думку, в контексті тих складних проблем, які виникли між Будапештом і Києвом останнім часом, це слушний крок.

«Позиція угорської сторони, яка зорієнтована на перешкоджання Україні в євроінтеграції, неадекватна. Цей вузол потрібно розв'язувати», – додав він.

Однак поки зарано робити висновки про радикальні настрої Будапешта, наголосив фахівець

«Парламентські вибори в Угорщині пройдуть у квітні 2018 року. Потрібно дочекатися їхніх результатів. Ситуація може перейти в більш-менш оптимальне русло», – припустив Пашков.

Крім того, вже є рішення Венеційської комісії й цілком можливий компроміс щодо освітнього закону, підкреслив він.

«Може бути дискусія щодо статті 7. Йдеться про продовження адаптаційного періоду. Тому цілком можливі компромісні варіанти. Не варто роздувати з цього радикальну проблему. Це намагається зробити угорська сторона, але лише з огляду на внутрішній порядок денний», – констатував фахівець.

Він акцентував, що проблема угорської громади лежить не лише на МЗС.

«Важливо, що підключилися Міністерство освіти та Кабмін. Це стосується етнічної меншини, а її потреби пов'язані не лише із зовнішньою політикою, але й із соціально-культурною сферою. Це завдання різних міністерств і відомств», – резюмував Михайло Пашков.

Як повідомлялося, минулих вихідних в Ужгороді кинули «коктейль Молотова» в будівлю союзу угорців.

Раніше голова МЗС Угорщини Петер Сіярто закликав ОБСЄ направити постійну місію спостерігачів на Закарпаття.

Скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин – у нашій інфографіці.

ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM

найважливіше від «Слово і діло»
Поділитися: