Більшість членів ПАРЄ від «патріотичних» фракцій у своїй минулорічній боротьбі з президентом Асамблеї Педро Аграмунтом так і не зрозуміли, що члени ПАРЄ були обурені не фактом співпраці іспанця з росіянами, а тим, що в основі такого співробітництва лежала корупція, як і у відносинах Аграмунта з азербайджанцями.
Таку думку на своїй сторінці в Facebook висловив експерт-міжнародник Олег Волошин, передає «Слово і Діло».
«Під час боротьби затятим викривачем хабарництва в Асамблеї виступив лідер соціалістів Мікеле Ніколетті, що не заважало йому завжди бути прихильником, при цьому ідейним, а не купленим, активного діалогу з Москвою. Тепер Ніколетті очолив ПАРЄ з великим авторитетом борця з корупцією. І відразу закликав до пошуку компромісів з РФ», – зазначив експерт.
За його словами, річ не в тому, що наші представники допомогли своєю кампанією проти Аграмунта сформувати Ніколетті необхідний принциповий образ.
«Річ у тім, чи зрозуміють вони, що «токсична» не Росія, а саме корупція», – додав він.
Щодо порядку денного, фахівець відзначив, що під час сесії ПАРЄ розгляне багато важливих питань – від обрання нового президента Асамблеї до резолюції щодо доповіді про системні порушення прав біженців із Донбасу та громадян у зоні конфлікту.
Однак, на його думку, однією з найбільш цікавих тем нинішньої сесії ПАРЄ буде обговорення доповіді й резолюції до неї «Захист і розвиток регіональних мов і мов меншин в Європі».
Скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин?Аналітики «Слова і Діла» підняли статистику і розібралися, скільки учнів в Україні навчаються мовами національних меншин.
«Зокрема, серед положень рекомендаційного зведення європейських стандартів у цій сфері рекомендується, наприклад, у всіх можливих випадках забезпечити цим мовам статус другої офіційної мови в тих регіонах, де такі мови традиційно використовуються, з урахуванням конкретних умов та історичних традицій, характерних для кожного регіону», – підкреслив експерт.
Крім того, рекомендується забезпечити можливість навчання регіональною мовою або мовою меншини протягом усього періоду навчання, включно з професійною підготовкою й вищою освітою, принаймні для учнів, чиї сім'ї цього бажають, уточнив він.
«Рекомендують забезпечити, щоб працівники держадміністрацій або служб, які спілкуються з користувачами, могли надавати інформацію та послуги відповідними регіональними мовами або мовами меншин», – пояснив фахівець.
«Україна, як і інші країни, в документі прямо не згадана. Це зведення правил для всіх, хоча є інформація, що українська сторона хвилюється з цього приводу. Але чого б це? Нібито ж до Європи з їхньою допомогою вже чотири роки йдемо», – резюмував Олег Волошин.
Раніше в ПАРЄ рекомендували Україні переглянути закон «Про освіту».
Скільки дітей в Україні навчаються мовами національних меншин – у нашому матеріалі за посиланням.
Відзначимо, що голова української делегації в ПАРЄ, народний депутат Володимир Ар'єв став віце-президентом Парламентської асамблеї.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»