Боротьба з корупцією застрягла в українських судах. Якщо раніше західні партнери в м'якій формі натякали українській владі на це, то через деякий час висунули пряму вимогу – створення в країні спеціалізованого антикорупційного суду. В певний момент навіть здавалося, що заклики Заходу були почуті. «Якщо на початку наступного тижня я не побачу прогресу, протягом семи-десяти днів самостійно підготую й внесу відповідний законопроект». Саме з таким зверненням до парламентарів виступив Петро Порошенко наприкінці минулого року, а вже 22 грудня 2017 року вніс до парламенту свій законопроект про антикорупційний суд. Однак вердикт МВФ, який розкритикував президентський законопроект, повернув усіх в українські реалії й нагадав, що корупційні справи чиновників поки не в пріоритеті.
«Слово і Діло» розібралося, якими можуть бути наслідки для України та які положення документа несумісні із зобов'язаннями України за програмою співпраці з МВФ?
Член ради «Реанімаційного пакета реформ» Михайло Жернаков наголосив, що критика МВФ більше ніж обґрунтована, й уточнив, що майже кожна принципова позиція викладена не так, як це потрібно, щоб суд був сформований та запрацював незалежно.
«Якщо в такому вигляді ВРУ ухвалить законопроект, то не те що про наступний транш не варто говорити, а взагалі стоятиме питання про закриття програми», – констатував експерт.
Він зазначив, що для МВФ ця вимога, як і для інших західних партнерів, дуже серйозна, оскільки всі інші якраз орієнтується на МВФ у тому, чи надавати Україні кошти.
Серед положень, які мають протиріччя з усіма рекомендаціями, пропозиції щодо добору суддів, уточнив фахівець.
«Ідеться про роль міжнародних партнерів у доборі суддів. Венеційська комісія наголосила, що вона має бути ключовою. Зобов’язання про це Україна взяла на себе давно. Натомість законопроект мало того, що усуває Громадську раду доброчесності від цього, то ще й міжнародних партнерів взагалі не наділяє жодними реальними важелями впливу», – пояснив Жернаков.
За його словами, всі важелі формування та розпуску комісії задаються Вищою кваліфікаційною комісією суддів, яка провалила добір до ВСУ.
«Міжнародні партнери це чудово розуміють. Тому про антикорупційний суд у такому вигляді йтися не може», – підкреслив експерт.
На його думку, виходом із ситуації, враховуючи, що в четвер буде голосування, могло би бути рішення про перенесення або голосування в першому читанні з поправками.
«Хоча дуже сумнівно, що потім можна буде виправити все, що цей законопроект містить», – акцентував фахівець.
Зрозуміло, що АП хоче тримати контроль і надалі над судовою владою, в тому числі над антикорупційним судом, додав експерт.
«Звичайно, з їхньої точки зору, там нічого не потрібно змінювати. Потрібно розуміти психологію цих людей. В їхньому світі лише вони можуть визначати все, що відбувається в країні, навіть попри КУ чи міжнародні зобов’язання. Всі, хто хоче щось змінити, апріорі неправі», – резюмував Михайло Жернаков.
Нагадаємо, за даними «Слова і Діла», ще минулого року міністр юстиції Павло Петренко заявив, що в Україні планують створити Вищий антикорупційний суд.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»