Українці досить бурхливо відреагували на повідомлення про те, що на одному з польських заводів наші співвітчизники змушені ходити в синьо-жовтій уніформі. Керівництво підприємства пояснило такі відмінності в спецодязі тим, що вони були впроваджені для зручності самих працівників, які не володіють польською мовою. А те, що українці ходили в синьо-жовтій формі, – лише прикрий збіг.
Якщо відкинути емоції й поглянути на ситуацію з юридичної точки зору, то в цій ситуації, перш ніж говорити про дискримінацію українців на польському заводі, необхідно провести розслідування. Польський омбудсмен уже ініціював проведення перевірки на підприємстві, після чого ухвалюватимуться подальші рішення. Українська сторона також може розібратися, чи був факт дискримінації, і якщо будуть підстави, звертатися до Європейського суду з прав людини.
Як можна довести факт дискримінації, «Слово і Діло» розпитало кандидата юридичних наук, доцента кафедри конституційного права юридичного факультету Національного університету ім. Тараса Шевченка Олександра Москалюка.
«Навіть якщо самі українці, які працюють на згаданому польському підприємстві, нікуди не зверталися, то в разі, якщо буде зафіксований факт дискримінації, в тому числі на рівні журналістських розслідувань, для польської сторони це може мати серйозні репутаційні втрати. Адже для Європи питання дискримінації завжди було одним із найболючіших. Поляки, розуміючи це, намагалися пояснити ситуацію, що склалася, наміром оптимізувати виробництво на підприємстві. Потрібно визнати, що пояснення досить логічне. Тому українській стороні потрібні об'єктивні критерії, вироблені практикою Європейського суду з прав людини», – пояснив юрист.
Дискримінація українців за кордоном: як домогтися моральної компенсаціїАналітики «Слова і Діла» відстежили найгучніші випадки дискримінації українських заробітчан. Також ми дізналися в юриста, як діяти в таких випадках.
Перш за все необхідно встановити, яку мету переслідувало керівництво польського підприємства, коли впроваджувало спеціальну уніформу для українців. Для цього потрібно з'ясувати:
– чи не отримували українці на цьому підприємстві меншу зарплатню, ніж інші працівники за аналогічну роботу;
– чи не були в українців гірші умови праці, ніж у інших працівників;
– чи не була в українців тривалість праці більшою, ніж у поляків;
Ґрунтуючись на цих трьох критеріях можна встановити факт дискримінації. До того ж необхідно уточнити, чи була оптимізація виробництва пропорційною заявленій меті. На думку Москалюка, проблема в тому, що в Україні до таких інцидентів ставляться дуже емоційно.
«Але якщо ми говоримо про те, що необхідно встановити елементи дискримінації, то тут мають використовуватись об'єктивні показники, які, зокрема, застосовуються Європейським судом з прав людини», – зазначив юрист.
Раніше ми повідомляли, що польська компанія пояснила, чому українців змушували носити синьо-жовту уніформу. Також «Слово і Діло» інформувало, що в Польщі змінили правила працевлаштування для українців.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»