Українці багато часу та уваги приділяють розмовам про ціни на продукти. За рівнем популярності новини про продукти не поступаються політичним. Чому це відбувається та чи відрізняються громадяни нашої країни від інших держав?
У кожній країні середній клас фокусується на можливостях заробити. Темпи заробітку людей, які впевнено почуваються в житті, випереджають витрати. Тому вислів «час – гроші» є для них дороговказом. Люди з невеликими статками розуміють, що можливості заробити більше в них немає, тому єдине, що можна зробити – це зекономити. Саме через те в країнах із невисоким рівнем життя, в тому числі й у Східній Європі, тема цін є найбільш популярною, як і в Україні. Чим далі від'їхати від великих міст, тим більше людей цікавлять ціни, а не гроші.
Україна за перші десятиліття ХХІ ст. сформувала потужний середній клас, який став рушійною силою проєвропейських змін. Але він не витримує випробування часом. Із настанням кризи 2008 року кожен рік кількість громадян, які можуть собі дозволити будь-які покупки, значно скоротилася. Жарт про те, що стан «немає грошей» ділиться на: немає грошей, зовсім немає та продаємо валюту – справдився. Переважна частина людей уже давно продали валюту.
У середньому домогосподарстві, за даними державної статистики, 46% доходів отримані у вигляді заробітної плати, 38% від соціальних виплат та пенсій і лише 12% від підприємницької діяльності. Чи може людина, яка живе на соціальні виплати або пенсію, сподіватися на покращення свого добробуту швидше за зростання цін? А 38% людей у країні живуть за рахунок виплат від держави. Єдина можливість більше купити – це заощадити.
Зарплати по 10 тисяч: що потрібно знати про підвищення та які приховані причини зростанняКабінет міністрів України планує в 2018 році довести показник середньої зарплати до 10 тисяч гривень. При цьому потрібно утримати курс і нинішні ціни. Оцінку таким планам дали експерти.
В Україні частка витрат середньої сім'ї на продукти харчування останні роки становила близько 50%. На сьогодні 20% тих, хто працює, мають мінімальну заробітну плату або меншу за мінімальну. Середня зарплата в Україні на жовтень становила 7,4 тис. грн лише за рахунок середньої зарплати в Києві в 11,1 тис. грн. Якщо рахувати заробітну плату за межами столиці, то в середньому в країні вона складала на жовтень 6,6 тис. грн. Тобто різниця становить 800 грн. Київ показує високі цифри за рахунок центральних органів державної влади, правоохоронних органів та безпеки, судової системи… А одразу за межами столиці на ринках уже багато років практикується надання продуктів харчування в борг, до зарплати або пенсії.
Опитування GfK Ukraine показують, що питання добробуту громадян виходить на перше місце як показник незмінності курсу реформ. 46% українців вважають саме так. Попередні два роки найголовнішим питанням вважали боротьбу з корупцією. Боротьба з корупцією – це вимога середнього класу, а виживання та помірні ціни – вимога бідного суспільства. За опитуванням Nielsen навіть страх перед війною на Сході поступився занепокоєнню за рівень життя родини.
Україна не має даних про точну кількість своїх громадян, тому що розрахункові дані про 42 млн не підтверджуються споживанням головних продуктів харчування, в тому числі цукру. Норми та реальне споживання продуктів в Україні менші за всі сусідні країни – як західні, так і східні. Але навіть споживання за цими нормами показує те, що в країні харчуються до 36 млн осіб.
На жаль, у найближчі роки ситуація кардинально не зміниться. Дохід громадянина будь-якої країни, пов'язаний із ВВП на душу населення. За підрахунками Асоціації постачальників торгових мереж на підставі даних МВФ, до 2022 року номінальне зростання доходу українців становитиме 37%. Реальне збільшення доходу не перевищить 20%. Тобто в 2022 році рівень життя буде аналогічним 2011 року. Після шокуючих цифр падіння української економіки на 28% у 2014 році та 31% у 2016 році підняття доходу за 5 років на 20% виглядає поміркованим. Через це прагнення та інтереси громадян із невисоким доходом мало зміняться, а середній клас не відновиться.
Олексій Дорошенко, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»