Дорогий антрацит зі США: скільки Україна переплачує та чи була альтернатива

Читать на русском
Андрій Герусексперт в енергетичній сфері

Ще влітку «Центренерго» підписало контракт на 700 тисяч тонн антрациту з поставкою до кінця 2017 року. Ціна першої поставки – 113 доларів, що на 15-20 доларів дорожче, ніж аналогічне вугілля з ПАР. Тобто закупівля була певною мірою політичною, а не ринковою.

Про це на своїй сторінці в Facebook написав експерт із питань енергетики Андрій Герус, передає «Слово і Діло».

На його думку, контрактом щодо закупівлі вугілля у США українська сторона здивувала хоча б тому, що в США мало антрациту, особливо енергетичного.

«Поки що зі США поставили лише два судна сумарно на 120 тисяч тонн. За чутками, у вересні компанія-постачальник США навіть шукала антрацит у ПАР для поставок в Україну. Це було б смішно, якби нам південноафриканське вугілля поставили як американське. Але, схоже, такого вирішили не робити. Все-таки зустрічали це вугілля посли, міністри, лунав гімн України», – зазначив Герус.

Експерт уточнив, що до кінця року мають поставити ще 580 тисяч тонн вугілля, що за 2 місяці майже нереально.

«Закупівля ДТЕК 150 тисяч тонн вугілля марки «Г» – це переуступка обсягу з контракту «Центренерго» та американської компанії», – додав він.

За його словами, така ситуація вже була в 2014 році: ДТЕК забирав собі певні обсяги, які спочатку були законтрактовані державним «Укрінтеренерго».

«Чому так роблять і що пообіцяли ДТЕК, якщо він забере на себе частину дорогого політичного вугілля зі США, ми поки можемо лише здогадуватися», – підкреслив енергетик.

З комерційної точки зору, купувати вугілля у США немає жодного сенсу. Дешевше купити, наприклад, у Роттердамі. Ну що ж це за така формула «Роттердам плюс», якщо там, у Роттердамі, не можна купити ані антрацит, ані марку «Г»?

«Зрештою, дешевше купити в Росії. Про патріотизм тут говорити недоцільно, адже ДТЕК є найбільшим імпортером вугілля з Росії. Третій варіант – Польща», – акцентував Герус.

Підсумовуючи, він висловив припущення, що поставки вугілля зі США є частиною великого політичного контракту з американцями.

«Ну й крім того, це можливість пустити дим в очі. Але чи справедливо, щоб у тарифах споживачі оплачували політичну ціну вугілля?», – резюмував Андрій Герус.

Нагадаємо, в Міненерго обіцяють, що до 2019 року Україна позбудеться залежності від антрацитового вугілля.

«Слово і Діло» зафіксувало 34 обіцянки міністра енергетики Ігоря Насалика, більшість з яких мають статус «у процесі». Загальний показник рівня його відповідальності – 15%.

ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS

та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»
Поділитися: