Погоджувальна рада: які законопроекти фракції підтримуватимуть 3-6 жовтня

Читать на русском

Пленарний тиждень Верховної Ради, що триватиме з 3 по 6 жовтня включно, буде достатньо насиченим: на нього перенесена частина питань, які депутати не встигли розглянути протягом минулих сесійних періодів. А саме судова, пенсійна, і, якщо дуже поталанить – медична реформи. До того ж найближчими днями, як пообіцяла представник президента у Верховній Раді Ірина Луценко, глава держави нарешті подасть на розгляд депутатів проект закону про реінтеграцію Донбасу. Ну і, попри те, що ухвалення бюджету на 2018 рік заплановане на початок грудня, жваві дискусії щодо нього вже тривають.

Найбільше на погоджувальній раді 2 жовтня голови фракцій говорили про пенсійну реформу. Про абсолютну готовність її підтримати заявили лідери фракцій «Блоку Петра Порошенка» і «Народного фронту». Зокрема, представник БПП Артур Герасимов звинуватив колег по парламенту в затягуванні реформ: мовляв, через те, що депутати вносили безліч правок у проект судової реформи, на розгляд найболючіших для українських пенсіонерів просто не залишилось часу. «Штучне затягування судової реформи не дозволило вчасно ухвалити закони для підвищення пенсій, фактично через саботаж однієї фракції парламенту 9 мільйонів пенсіонерів можуть не отримати цього місяця збільшені пенсії», – заявив він.

Артур ГерасимовНародний депутат України
Герасимов запевнив, що фракція БПП буде повністю підтримувати урядову пенсійну реформуСказано 4 вересня 2017 р.Статус обіцянки: Виконано

Крім того, як наголосив Герасимов, судова, пенсійна та медична реформа безпосередньо пов’язані зі змінами до Бюджетного кодексу та бюджетним фінансуванням, тому не менш важливо в рамках бюджетного процесу ухвалити всі системно пов'язані законопроекти (№№ 6233, 5425, 6604, 6615, 6616, 6617).

Менш оптимістично налаштовані щодо пенсійної реформи в «Батьківщині» та Радикальній партії. І перші, і другі обіцяють не дати за неї голосів, якщо не будуть враховані їхні поправки, причому, у кожної з фракцій – свої. Так, представник «Батьківщини» Сергій Соболєв озвучив вимогу розглянути в профільному комітеті сотні поправок фракції. «Якби наша фракція не подала сотні поправок до пенсійного законодавства, я не знаю, що б ми розглядали на цьому тижні. У нас би й далі чоловіки за службу в армії не отримували б пенсійний страховий стаж, а жінки за народження дітей так само не отримували це. У нас би і далі десятки років втратили колгоспники, бо у них не було за радянської влади ні паспортів, ні трудових книжок. Слава Богу, що є ті поправки, які дозволяють на підготовчому етапі виправити ті недолугості, які вносяться до цієї сесійної зали», – поскаржився народний депутат.

Олег Ляшко висловив такі претензії своєї фракції до проекту пенсійної реформи: мовляв, потрібно почати з того, щоб підняти мінімальну заробітну плату до 5 тис. грн, тоді й пенсії стануть вищими. Мінімальна пенсія, за задумом Ляшка, має становити 1508 грн. Також він вимагає суворого покарання для роботодавців, що виплачують своїм працівникам зарплати в конвертах, позбавляючи тих можливості отримувати гідну пенсію.

«Виконання урядом наших вимог про перерахунок пенсій для людей з великим трудовим стажем дозволить ліквідувати зрівнялівку, яка дуже несправедлива і підвищити пенсії для мільйонів пенсіонерів, зокрема, для колишніх шахтарів, металургів, хіміків, залізничників, як мінімум, на 1, на 2 тисячі гривень щомісяця», – озвучив чергову вимогу лідер РПЛ. Крім того, він вимагає від уряду скасувати норму про 30% скорочення пенсій жінкам, які вийшли на пенсію після досягнення 55 років (яке діє до 60-річного віку). Крім того, Радикальна партія, за словами Ляшка, категорично проти підвищення сплати ЄСВ шахтарям, металургам і хімікам, оскільки воно, на їхню думку, позначиться на ціні відповідної продукції.

Традиційно про непідтримку урядового варіанту пенсійної реформи заявили в «Опозиційному блоці». При цьому у фракції, яку на погоджувальній раді представляв Юрій Бойко, вимагають перегляду бюджету на 2018 рік. Бюджет, розроблений Кабміном, їм апріорі не подобається, тож «опозиціонери» подали свій варіант, і в ньому пропонують: врахувати реальну інфляцію; удвічі зменшити тарифи на комунальні послуги; зменшити фінансування силових і правоохоронних органів (за виключенням армії) на 40% від нинішнього рівня.

Не підтримують пропонований урядом кошторис на наступний рік і в депутатській групі «Відродження», про що в понеділок на зустрічі голів фракцій заявив її представник Віктор Бондар.

Є претензії до держбюджету-2018 і у «Самопомочі». Йдеться, зокрема, про децентралізацію бюджету. «Самопоміч» вимагає негайно від уряду виправити ситуацію, яка закладена в бюджеті і Бюджетному кодексі. Це перекласти всі платежі, які не притаманні, громадам на державний бюджет. Сьогодні вони перекладені на бюджети громад, зокрема, утримання навчальних закладів I та II рівня; це перекладення пільг і субсидій за житлово-комунальні послуги на місцеві бюджети. Середні і малі міста просто не зможуть функціонувати. Відсоток коштів місцевих бюджетів, які передаються до державного бюджету у вигляді реверсної дотації, зменшити до 30 відсотків. Зараз вони 50 відсотків, а планується в бюджеті 80 відсотків», – озвучив претензії фракції її голова Олег Березюк.

Ще одна дискутивна законодавча зміна, про яку говорять уже не один місяць – це проект медичної реформи. Не факт, що парламенту вистачить сил та наснаги до нього дійти (враховуючи, що цього тижня на світ має з’явитися закон про реінтеграцію Донбасу), але свою думку щодо неї висловили низка лідерів фракцій, що були присутні на понеділковій нараді.

Юлія ТимошенкоНародний депутат України
Тимошенко заявила, що «Батьківщина» не буде голосувати за медичну реформуСказано 18 вересня 2017 р.Статус обіцянки: Виконано

Повністю підтримати медреформу планують у БПП. Проти неї виступають в «Опозиційному блоці» та групі «Відродження». Зокрема, лідер «Відродження» Бондар звернув увагу на проблему фінансування госпітальних округів. «Багато говориться про реформу, особливо про медичну, а яким чином це відображено в бюджеті на 2018 рік? Там нема жодної строчки, яка була б спрямована чітко на медичну реформу, на запуск медичного страхування, на ремонти медичних районних лікарень, міських лікарень, на будівництво нових. Ваші госпітальні округи, про які багато говорилося, як вони будуть формуватися, чи будуть госпітальні ці мережі побудовані медичні, чи ні, як воно буде відбуватися? Тобто бюджет абсолютно не пов'язаний з тими реформами, про які ми говоримо», – розкритикував напрацювання Кабінету міністрів він.

Ще одна важка тема – судова реформа. Внесення численних правок минулого пленарного тижня не обнадіює і свідчить про те, що й цього разу її розгляд у сесійній залі буде складним. У «Блоці Петра Порошенка» вимагають підтримки законопроектів №6232, 6233,5425 якими передбачається завершити черговий етап реформування судової системи в Україні. Солідарні з колегами із пропрезидентської фракції і в «Народному фронті». «Народний фронт» наполягає, що робота з законопроектами, а особливо, коли до них умисно подають 4 тисячі правок, повинна відбуватися в профільному комітеті. Тому план такий: приймаємо судову реформу й відразу переходимо до розгляду пенсійної, щоб наша осінь реформи не перейшла в зиму на догоду популістам, які давно саботують роботу Верховної Ради і щодуху працюють на дочасні вибори, вони не приховують цього і заявляють про це відкрито», окреслив план дій Бурбак.

Крім того, незважаючи на те, що кінцевий варіант тексту законопроекту про реінтеграцію Донбасу ще ніхто в парламенті не бачив, фракція «Самопомочі» вже заявила, що не буде його підтримувати. «Знову спроба протягування через Верховну Раду України закон про так звану реінтеграцію. Реінтеграцію чого? Визначений ворог? Визначені окуповані території? Це чергова спроба віковічного ворога України легалізувати своє положення на тимчасово окупованих територіях і руйнувати суверенність країни з середини. Крім цього, цим законом про реінтеграцію вводиться повна безвідповідальність головнокомандувача щодо відповідальності за Збройні сили України. Більше цього, уникаючи відповідальності як головнокомандувач, він хоче вводити воєнний стан на одних територіях, а призупиняти дію органів місцевого самоврядування на інших. Це безвідповідальна позиція, яку не вдалося провести в змінах до Конституції, але зараз підступно хочеться провести в інших законах», – запевнив Березюк.

Ознайомитися з тим, які питання порядку денного обговорювали на погоджувальній раді лідери фракцій минулого пленарного тижня, можна за посиланням. Що із запланованого насправді вдалося виконати – читайте тут.

ПІДПИСУЙТЕСЬ НА НАШ YOUTUBE КАНАЛ

та дивіться першими нові відео від «Слово і діло»
Поділитися: