На календарі – початок жовтня, а це означає, що Україна входить у традиційно найбільш активний період політичного року: парламент буде ухвалювати особливо важливі рішення (пенсійну, судову й медичну реформи, а також бюджет на наступний рік), Кабмін готується до опалювального сезону та вносить останні правки до проекту бюджету. Та й воєнні й навколовоєнні події не дають політикам розслабитися: закон про деокупацію Донбасу (який в АП усе ніяк не покажуть), питання введення миротворців ООН, вибухи на складах боєприпасів.
Все це – теми найгарячіших дискусій і обіцянок політиків сьогодні, й, скоріш за все, на найближчі місяці. А про що говорили й що вони обіцяли в попередні роки? Що спільного та що змінилося за три останні роки? «Слово і Діло», як завжди, пропонує дізнатися це з нашого щомісячного огляду найважливіших обіцянок, які політики озвучили в жовтні 2014, 2015 і 2016 років.
Жовтень 2014-го: «Стіна» Яценюка, заочний суд над Шойгу й гаряча вода для киян
У жовтні 2014 року країну саме розбурхували трагічні події на Донбасі. Ще свіжий був у пам'яті Іловайськ, з полону стали повертатися перші українські бійці, завдяки розповідям яких ставало остаточно зрозуміло: на Донбасі проти нас воюють не так «ополченці», як регулярні російські частини. Приблизно тоді ж відбувся «обмін люб'язностями» між українськими й російськими силовиками: міністр внутрішніх справ України Арсен Аваков заявив про намір заочно засудити в Україні главу Міноборони Росії Сергія Шойгу (за вторгнення). У РФ же, своєю чергою, Авакова теж оголосили військовим злочинцем. На цьому справа затихла, оскільки поки обіцянка українського міністра має статус «у процесі». Ця заява прозвучала 31 жовтня.
Двома тижнями раніше Арсеній Яценюк, який обіймав тоді посаду прем'єр-міністра, пообіцяв, що до будівництва прикордонних споруд (так званої «Стіни» на кордоні з РФ) будуть залучені переселенці з Донецької та Луганської областей. При цьому глава уряду назвав цілком конкретну цифру людей, яких планував задіяти, – 40 тисяч. Майже через рік «Слово і Діло» поцікавилося, як ідуть справи з реалізацією проекту, і з'ясувалося, що жодних переселенців, тим більше в озвученій Яценюком кількості, ніхто до будівництва не залучав.
Зміцнювати оборону не тільки фізично, а й стратегічно шляхом навчання українських воїнів за стандартами НАТО тоді ж, у жовтні 2014-го, пообіцяв президент Петро Порошенко. Ця обіцянка, як ми знаємо, виконана, й що далі, то більше ЗСУ впроваджують досвід західних колег.
Окремо відзначимо обіцянки мера Києва Віталія Кличка. Річ у тім, що жителі столиці вже давно забули про те, що таке стабільне й безперебійне гаряче водопостачання. В місті то профілактика, то пориви труб, то нескінченні ремонти, які майже ніколи не завершуються вчасно... Звичайно, на тлі інших проблем країни перебої з подачею гарячої води здаються дрібницею, але коли це відбувається протягом багатьох років поспіль, проблема набуває серйозного характеру. Загалом, як і зараз, влітку та восени 2014-го багато киян були позбавлені гарячої води по кілька місяців. 9 числа міський голова пообіцяв оперативно відновити гаряче водопостачання в Києві. Але не до кінця впорався з цим завданням – станом на 13 жовтня в близько 5% будинків все ще не подавалася гаряча вода.
Ну і ще трохи цікавого. Саме тоді, в жовтні 2014-го «Слово і Діло» зафіксувало обіцянку лідера «Батьківщини» Юлії Тимошенко про те, що вона не збирається переходити в опозицію. Але політична доцільність і бажання заробити якомога більше балів рейтингу вочевидь змінили думку Тимошенко за ці роки.
Жовтень 2015-го: місцеві вибори, е-декларування та спецконфіскація
21 жовтня 2015 року, за кілька днів до місцевих виборів, президент пообіцяв: у найближчі 4 роки країна нарешті відпочине від виборів. І хоча явно не всі з цим згодні, як бачимо, поки що обіцянка виконується.
З місцевими виборами були пов'язані й багато обіцянок політиків. На передвиборчих обіцянках кандидатів особливо зупинятися не будемо, оскільки це предмет окремого дослідження. Але є цікаві заяви й окрім них. Наприклад, голова Закарпатської ОДА Геннадій Москаль 1 жовтня пообіцяв, що під час голосування на місця, де відбуватиметься підкуп виборців, виїжджатимуть опергрупи правоохоронців. Обіцянка згодом була виконана, хоча досвідчених скупників голосів цим навряд чи можна було налякати.
За тиждень, 7 жовтня, «Слово і Діло» зафіксувало обіцянку народного депутата Андрія Парубія, за виконання якого ми б сьогодні сказали йому велике «спасибі». Могли б, але не скажемо. Це була обіцянка про те, що наступного дня Рада розгляне проект закону, який передбачав заборону звільнення під заставу корупціонерів. На жаль, цього не відбулося й обвинувачваних у корупційних злочинах продовжують випускати з-за ґрат за символічні (порівняно із сумами хабарів) гроші.
8 числа прозвучала ще одна важлива обіцянка – Олега Березюка про те, що «Самопоміч» підтримає законопроект Яценюка №2541а про вдосконалення інституту спецконфіскаціі. Рада голосувала за нього через місяць, 10 листопада, й фракція політичної сили його також підтримала.
А ще тоді жителям одного з найбільших міст України, Дніпра, пообіцяли завершити до 2020 року будівництво місцевого метрополітену. Про це заявив колишній мер обласного центру, а на той момент уже народний депутат Іван Куліченко.
Жовтень 2016-го: «мінімалка» 3200, новий земельний мораторій і нульові декларації
У жовтні минулого, 2016 року, остаточно стало зрозуміло, що з січня 2017-го мінімальна заробітна плата збільшиться до 3200 грн. Саме цей показник був закладений Кабміном до бюджету країни. Обіцянка про це зафіксована 26 жовтня в Петра Порошенка. Спочатку солідарність із президентом висловили і його найбільш запеклі ідеологічні супротивники – «Опозиційний блок». Підтримати запровадження цієї норми від імені всієї фракції пообіцяв Олександр Вілкул, зазначивши, що «Опоблок» проголосує за будь-яке підвищення «мінімалки». Але коли дійшло до голосування (яке відбулося вже в грудні), фракція не віддала за це рішення жодного голосу.
Раніше, на самому початку місяця, прозвучала обіцянка лідера фракції «Народного фронту» Максима Бурбака про те, що НФ підтримає продовження мораторію на продаж землі сільгосппризначення. Буквально за кілька днів, 6 жовтня, йому випала нагода виконати цю обіцянку й нардепи фракції його не підвели.
Також відзначимо Ніну Южаніну з її пропозицією дозволити українцям одноразово задекларувати своє майно без будь-яких правових наслідків, після чого держава змогла би здійснювати подальший контроль заробітків і витрат громадян за всією суворістю закону. Зареєструвати відповідний законопроект вона обіцяла «найближчим часом», проте станом на кінець березня 2017 року він усе ще не був поданий до Верховної Ради, тож «Слово і Діло» надало цій обіцянці статус «не виконано».
І наостанок кілька слів про обіцянки регіональних влад. 28 жовтня минулого року губернатор Тернопільської області Степан Барна пообіцяв до кінця року закупити для шкіл регіону 15 автобусів. Обіцянка була виконана й лише за рік до районів Тернопільщини вирушили 35 нових шкільних автобусів.
Аліна Костюченко, за матеріалами «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»