Увечері 26 вересня сталася пожежа на артилерійських складах у Калинівці, що в 20 кілометрах від Вінниці. Масштабна детонація боєприпасів, а цей арсенал є одним із найбільших в Україні, змусила владу почати евакуацію населення прилеглих населених пунктів. За останні два роки це вже четверта пожежа на артилерійських складах в умовах війни. З огляду на «боєприпасний голод» у нашій армії, такий ланцюжок інцидентів не можна назвати випадковим.
Найбільш повно про картину в Калинівці розповів відомий журналіст Юрій Бутусов. За його словами, 48-й військовий склад у Калинівці, на якому ввечері 26 вересня розпочалася пожежа, «має загальну площу понад 1000 гектарів і забитий боєприпасами різних типів. Сховище відкрите, норми завантаження складу перевищені в кілька разів». Це один із трьох найбільших арсеналів разом зі складами в Балаклії, які горіли в березні цього року.
Пожежа на складах у Калинівці викликала масштабну детонацію боєприпасів. За словами Бутусова, вибухи було чутно за 200 кілометрів, а заграву від пожежі – за 50 кілметрів. Проте місцева влада не піддалися паніці, військові оточили місцевість і оперативно організували евакуацію населення. Один з очевидців, опитаний журналістами видання «Цензор.нет», розповів про колону в 100 автобусів, яка виїхала до місця вибухів для того, щоб вивозити людей. Дуже швидко з'явилися бійці Нацгвардії на бронетехніці, які також взяли участь у евакуації населення з вулиць Калинівки, що розташовувалися неподалік від епіцентру вибуху. Гвардійці на бронетехніці також почали прочісувати вулиці, забираючи людей, які ховалися в підвалах. Свою допомогу запропонували волонтери та прості громадяни. Жителям будинків, що розташовані неподалік від арсеналу, пропонували нічліг та їжу.
Приблизно о третій годині ночі (пожежа, за оцінками Генштабу, розпочалася близько 22:00) більшість мешканців навколишніх населених пунктів – Калинівки, Стрижавки, Лавровки, Сальника – були вже евакуйовані. За інформацією Генштабу, що з'явилася до ранку, загалом були евакуйовані майже 22 тисячі цивільних осіб і близько 500 сімей військовослужбовців. Про кількість постраждалих не повідомляється, хоча очевидці бачили карети швидкої допомоги.
Пожежа на складах викликала транспортні проблеми в регіоні. Сполучення було перекрите, а деякі поїтяги почали пускати в об'їзд. Пасажирка одного з таких потягів Ірина розповіла, що їхній потяг не доїхав до Калинівки 50 кілометрів і був зупинений у Козятині (Вінницька область). Після чого його направили в дальній об'їзд через Шепетівку, що значно відсунуло час прибуття до пункту призначення.
Настільки оперативна й організована реакція влади на події в Калинівці, скоріш за все, стала можливою завдяки антитерористичним навчанням, які (за іронією долі) цими днями проводяться у Вінницькій області та в прилеглих областях. Тренування проходили в ситуації «наближеній до бойової», за участю Національної поліції, Нацгвардії, ДСНС, ЗСУ, прикордонників, інших регіональних суб'єктів боротьби з тероризмом, органів влади та самоврядування. Що й казати, ситуація дійсно вийшла дуже навіть бойовою, шкода тільки не вдалося запобігти самим вибухам...
За словами Бутусова, станом приблизно на першу годину ночі «локалізувати вогонь уже неможливо»: «Слід дочекатися ранку, коли вибухне й вигорить основна частина боєприпасів, і тоді вдасться оцінити розмір біди». Оцінки Генштабу були більш заспокійливими та обережними. Близько другої години ночі в Генштабі повідомили, що горить лише 10% від загальної площі арсеналу. «В половині охоплених вогнем сховищ боєприпаси відсутні», – йдеться в повідомленні Генштабу.
За деякими даними, що з'явилися в мережі, на 48-му арсеналі зберігалося 188 тисяч тон боєприпасів (10 тисяч умовних вагонів). Серед них і боєприпаси до реактивних система залпового вогню «Град», «Ураган», «Смерч».
Це вже четверта пожежа на військових складах за останні два роки. Так, у жовтні 2015 року горів арсенал у населеному пункті Сватове в Луганській області, в березні 2017 року мала місце масштабна пожежа в Балаклії, 22 вересня загорілися склади під Маріуполем і, нарешті, пожежа в Калинівці, збитки від якої поки оцінити не вдалося.
Відомо, що в спадок від СРСР Україна отримала величезні запаси різних боєприпасів. За різними оцінками, станом на 2008 рік на складах Міністерства оборони зберігалося до 2,5 мільйонів тонн ракет та артилерійських снарядів. Інша річ, що близько 1,5 мільйона тонн із них підлягали утилізації, в тому числі через термін давності зберігання. Ці цифри прозвучали ще в 2004 році, коли розривалися склади під Новобогданівкою. Варто також зазначити, що на четвертий рік війни, після втрати Луганського патронного заводу, в Україні так і не налагоджено власне виробництво боєприпасів, а ракети до РСЗВ «Смерч» і «Ураган» якраз і вважаються досить «дефіцитними».
Не можна сказати, що підриви боєприпасів на складах призведуть до того, що армія завтра ж залишиться без боєприпасів – старі запаси все ще досить великі. Однак серію вибухів на арсеналах не можна вважати випадковою. В Генштабі не виключають, що це диверсія. Ворог намацав одне з наших слабких місць і завдає нам важковідновлюваної шкоди, насміхаючись над усіма зусиллями спецслужб, які проводять у цьому ж районі антитерористичні навчання...
Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»