Очевидно, що скасувати недоторканність для себе депутати не зможуть, а ось для інших – більш реально. Хоча це абсурдно, бо теперішнє скликання сподівається, що воно буде й наступним. Невідомо, чи ці сподівання обґрунтовані, але логіка приблизно така.
Про це в коментарі «Слову і Ділу» розповів політолог Андрій Дуда, оцінюючи пропозицію президента Петра Порошенка скасувати депутатську недоторканність із 2020 року.
«Компромісний варіант – це обмежена депутатська недоторканність. Це норма, яка присутня в більшості політико-правових систем, де передбачене обмеження недоторканності в частині голосування за ті чи інші рішення, в частині висловлювань. Щодо кримінальних правопорушень, то це не може бути предметом недоторканності», – констатував Дуда.
За його словами, в питанні недоторканності Україна досить довго тренувалася на депутатах місцевих рад.
«На депутатах місцевих рад випробовували різні моделі недоторканності. На сьогодні обмежена депутатська недоторканність у місцевих радах полягає в тому, що лише визначені процесуальні особи з процесуальним статусом можуть відкрити кримінальне провадження проти депутата місцевої ради», – зазначив він.
Експерт додав, що можливий і такий варіант: відкрити кримінальне провадження за фактом того чи іншого депутата може лише генпрокурор або інша процесуальна особа.
«В європейських країнах за межами парламенту депутат втрачає привілеї. Те, що він робить у межах своєї депутатської діяльності підпадає під недоторканність. Однозначно, такого підходу, як у нас, майже не має в країнах ЄС», – резюмував Андрій Дуда.
Нагадаємо, скасувати недоторканність президент обіцяв ще два роки тому. Наразі обіцянка перебуває в процесі виконання.
Як відбуваються голосування у ВР за позбавлення депутатських привілеїв, аналітики «Слова і Діла» нагадали в матеріалі «Епопея зі зняттям недоторканності з шести нардепів. Хто голосує, а хто шукає відмазки?».
ПІДПИСУЙТЕСЬ У GOOGLE NEWS
та стежте за останніми новинами та аналітикою від «Слово і діло»