Закон про окупований Донбас: чого домагається Україна

Денис Поповичжурналіст

10 липня на засіданні РНБО мав розглядатися проект закону про окуповані території в нашій країні. Документ підготовлений самим РНБО і стосується перш за все зайнятих бойовиками районів Донецької та Луганської областей. Розгляд законопроекту в результаті був відкладений до узгодження із зарубіжними партнерами. Однак до Інтернету потрапила копія документа, за якою можна судити, що пропонує РНБО.

10 липня на засіданні РНБО мав розглядатися законопроект «Про особливості державної політики щодо відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей України». Ідеологом цього документа є секретар РНБО Олександр Турчинов, який місяць тому заявив, що воєнні дії на Донбасі за своїм масштабом давно переросли рамки АТО й прийшов час перейти до нових методів захисту країни, які відповідали б гібридному формату російської військової агресії.

Завершення АТО: яке нове ім'я отримає війна на ДонбасіЖурналіст Денис Попович розповів, як називатиметься антитерористична операція на сході України.

Перш за все, за словами Турчинова, новим викликам не відповідає чинне законодавство України, тому прийшов час ухвалити нові закони, які визнавали б окупованими окремі райони Донецької та Луганської областей, а також дозволяли б застосовувати війська для їх звільнення. Очевидно, що винесений на розгляд РНБО 10 липня документ, якраз і є законопроектом, про який говорив пан Турчинов. Втім, у понеділок його розглядати не стали. Як пояснив Олександр Турчинов, через те, що він потребує додаткового узгодження з представниками Німеччини, Франції та США.

Проте в розпорядженні ЗМІ опинилася копія цього документа, яка два дні тому потрапила до Інтернету. Вона дозволяє судити про те, що пропонує РНБО.

По-перше, пропонується створити так званий Об'єднаний штаб, який керуватиме всіма силами, залученими для ведення бойових дій. Це дозволить поліпшити мобільність військ і передасть функції зі звільнення зайнятих противником земель з юрисдикції СБУ (як і має бути в рамках АТО) в розпорядження військових (як зараз і відбувається).

По-друге, в разі ухвалення цього документа Україна юридично визнає непідконтрольні райони Донецької та Луганської областей окупованими Російською Федерацією. Це дозволить нашій країні зняти із себе відповідальність за все, що відбувається на територіях, зайнятих проросійськими сепаратистами, й покласти її на окупанта. При цьому будь-які органи влади, сформовані на цих територіях врозріз із вимогами Конституції України, а також будь-які розпорядження та документи, ухвалені цією «владою», визнаються нашою країною недійсними.

По-третє, в документі декларується пріоритетність дотримання Мінських угод як політико-дипломатичного методу відновлення територіальної цілісності країни. Водночас за весь період дії цього документа президенту України дозволено застосовувати війська та інші законні збройні формування для відбиття агресії з боку РФ, охорони державного кордону та лінії розмежування, а також для відновлення територіальної цілісності.

Скасування АТО: Парубій розкрив деталі законопроектуЗаконопроект про зміну формату АТО описує компромісний варіант і об'єднає як прихильників, так і критиків воєнного стану.

Оскільки розгляд цього документа 10 липня був відкладений, то абсолютно зрозуміло, що раніше осені він до сесійної зали Верховної Ради не потрапить, оскільки депутати вже йдуть на канікули. Проте якщо він все-таки буде ухвалений, що це означатиме для України?

Відразу ж потрібно зробити застереження, що матеріали, які потрапили до Інтернету, можуть бути лише робочою копією або одним із декількох варіантів одного й того ж документа. До нього ще можуть бути внесені безліч змін або ж партнери з Франції, Німеччини та США взагалі зажадають його повністю переробити. Однак якщо викладені в проекті закону «Про особливості державної політики щодо відновлення державного суверенітету України над тимчасово окупованою територією Донецької та Луганської областей України» пункти хоча б у цілому правильні, то напрошуються кілька висновків.

Юридично визнаючи ОРДЛО окупованими територіями, Україна, як уже було сказано, перекладає всю відповідальність за них на плечі Росії (така практика відповідає нормам міжнародного права). Роблячи так, українська сторона вбиває відразу двох зайців: змушує міжнародне співтовариство визнати Росію стороною конфлікту, а не спостерігачем або посередником, а також позбавляє російських ідеологів ґрунту для звинувачень у тому, що ми відмовляємося забезпечувати населення окупованих районів соціальними виплатами. Крім того, блокуються всі спроби Росії в рамках виконання Мінських угод запхати «ДНР» і «ЛНР» до складу України, щоб створити проросійські анклави, здатні впливати на зовнішню та внутрішню політику нашої країни.

Однак якщо з юридичної й політичної точок зору все правильно, то населенню ОРДЛО при цьому не позаздриш. Ці території вже перебувають у рублевій зоні, але Росія не збирається ані визнавати ці утворення, ані, тим більше, включати їх до свого складу, щоб не спровокувати новий виток санкцій. А оскільки Україна не поспішає забирати зруйновані війною регіони назад, то ОРДЛО на невизначений час відведена роль «сірої зони». Україна визнає, що поки не може повернути захоплені території військовим шляхом, але й не збирається цього робити за російськими правилами, тому консервує конфлікт, але вже на власних умовах.

Слід, щоправда, зазначити, що й цей формат не вирішує проблему Донбасу, а лише віддаляє це рішення в часі. Саме ж рішення цієї проблеми має два варіанти: або відмовлятися, або спробувати повернути назад.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...