У МОЗ продовжують займатися «оздоровленням» їжі вітчизняного виробництва.
Про це повідомляє «Слово і Діло», з посиланням на «Сегодня».
Остання ініціатива в.о. міністра охорони здоров'я Уляни Супрун - обмежити використання в харчових продуктах транс-жирів до 2% і зобов'язати виробників розміщувати на етикетках інформацію про «шкідливі» компоненти.
Раніше чиновники також хотіли заборонити ГМО, обмежити використання ряду штучних замінників цукру і підсолоджувачів. Якщо ці нововведення затвердять, виробникам продуктів харчування доведеться міняти не тільки маркування своїх товарів, але і їх рецептуру, що напевно позначиться на цінах.
У МОЗ впевнені, що зниження споживання транс-жирів позитивно вплине на здоров'я українців. Адже вони провокують розвиток серцево-судинних захворювань та ожиріння. Однак, виробники харчової продукції наполягають на протилежному - «небезпечний» інгредієнт сприяє збереженню стабільного смаку товару і продовжує термін його зберігання, тому інгридієнт масово використовують при виробництві напівфабрикатів, кондитерських виробів, молочних продуктів, їжі з фастфуду.
Перші кроки медичної реформи: як оцінюють роботу МОЗ українці?Майже половина українців вважають, що якість медичних послуг у державних закладах охорони здоров’я за останній рік погіршилась, іще третина – що вона залишилась незмінною.
Не оминули законодавці і проблему генно-модифікованої продукції. Так, ще в липні 2016 року було зареєстровано законопроект про введення до 2023 року мораторію на вирощування ГМО-культур і їх переробку. Однак вступ в силу мораторію було відкладено на рік.
Законопроект про обмеження обігу ряду штучних замінників цукру і підсолоджувачів в Україні був підготовлений ще в жовтні 2013 року. Відповідно до нього, передбачалося заборонити ввезення і використання деяких харчових добавок з індексом Е. Зокрема, мова йшла про штучні підсолоджувачі «Е420-Сорбіт», сорбітовий сироп, підсолоджувач «Е950», «Ацесульфам калію», «Аспартам» і ряд інших.
Як повідомлялося раніше, Україна опинилася на п'ятому місці серед найбільших країн-експортерів вершкового масла.
Нагадаємо, що 19 травня 2017 року Супрун заявила, що через два роки в Національному інституті раку буде відкрито центр пересадки кісткового мозку. Подивимося, чи зможе вона виконати свою обіцянку.
ЧИТАЙТЕ у TELEGRAM
найважливіше від «Слово і діло»