Чи почне Росія війну в Арктиці?

Денис Поповичжурналіст

9 травня на військовому параді в Москві російська сторона продемонструвала військову техніку, розфарбовану в арктичний камуфляж. РФ не приховує своїх посягань на Арктику, нарощуючи там військову присутність. Головною метою росіян є багаті поклади вуглеводнів. Основними суперниками РФ у цьому регіоні є Канада, Данія, Норвегія і США, причому Канада вважає устремління Кремля загрозою для своєї національної безпеки. Чим може закінчитися арктична «холодна війна»?

Під час військового параду, який пройшов 9 травня на Красній площі, глядачі могли побачити спеціальну військову техніку, розфарбовану в сіро-чорно-білий арктичний камуфляж. Це була бронетехніка, машини забезпечення, а також зенітні комплекси «Тор-М2ДТ» і «Панцир-СА», спеціально пристосовані для роботи в умовах крайньої Півночі.

Росія не приховує своїх домагань на арктичну зону, відновлюючи там інфраструктуру, що залишилася з часів СРСР. Крім того, на початку 2017 року стало відомо про плани РФ побудувати в Арктиці близько сотні нових військових об'єктів. Вони будуть дислоковані на Землі Олександри, Землі Франца-Йосипа, Новій Землі, острові Середньому, мисі Шмідта, островах Котельний і Врангеля. Серед іншого, на острові Котельному будується найбільша в регіоні російська база ППО, а об'єкт на Землі Олександри, який отримав назву «Арктичний трилисник», здатний вміщати до 150 осіб персоналу. Крім того, на острові Врангеля встановлений новий російський радіолокаційний комплекс для спостереження за повітряним простором над Арктикою.

Навіщо Росія збільшує військові витрати і що це означає для УкраїниУ 2016 році Росія сформувала до 5 нових дивізій сухопутних військ, 4 з яких зосереджені на західному напрямку і 3 – безпосередньо біля кордонів з Україною.

Також у Росії створена спеціальна «арктична бригада», яка провела в січні 2017 року навчання, використовуючи як засіб пересування не техніку, а собачі й оленячі упряжки. Причиною російських посягань на Арктику є необхідність контролю над північними морськими шляхами, а також багаті поклади вуглеводнів. За оцінками геологічної служби США, в Арктиці знаходиться понад 13% всіх нерозвіданих запасів нафти й 30% нерозвіданих запасів газу.

Цікаво, що точна межа Арктики досі не визначена. Наприклад, у 1909 році Канада оголосила свій суверенітет на всі території між Північним полюсом і власним північним узбережжям, а 1925 року офіційно закріпила за собою право на весь арктичний сектор. Однак 1926 року СРСР оголосив своєю всю територію від Північного полюса до материкової частини Союзу. У 1982 році була ухвалена Конвеція ООН з морського права (Росія приєдналася до неї 1997-го), згідно з якою, юрисдикція держави повинна поширюватися тільки на континентальний шельф (частину континенту, що йде під воду). При цьому територіальними водами держави оголошується 12-мильна зона, а виключною економічною зоною – 200-мильна зона, що відходить від берегових ліній. Для континентального шельфу ця зона може бути розширена ще на 150 миль, якщо геологічні дослідження доведуть, що морське дно є продовженням берега.

Саме континентальний шельф, на якому розташовані значні запаси газу, і став предметом поки ще юридичної боротьби за Арктику, яку ведуть Росія, Канада, Норвегія й Данія. Йдеться, зокрема, про підводний хребет Ломоносова, що простягається приблизно на 1800 км від Канадського Арктичного архіпелагу до Новосибірських островів. Кожна зі сторін вважає цей хребет продовженням власної території. У 2001 році Росія подала заявку до Комісії ООН із зовнішніх меж шельфу з проханням встановити нові кордони континентального шельфу з урахуванням того, що хребти Ломоносова й Менделєєва є безпосереднім продовженням континенту. Заявка була відхилена, але 2007 року Росія провела власні дослідження, які дали їй підстави стверджувати, мовляв, підводний хребет Ломоносова слід вважати частиною континентального шельфу Російської Федерації. Презентація нової заявки відбулася в лютому 2016 року.

Крім того, з 2004 року активізувала власні дослідження Данія, намагаючись довести, що хребет Ломоносова є продовженням Гренландії.

І нарешті, 2013 року заявку на розширення свого континентального шельфу подала Канада, оголосивши у 2016 році про запуск спеціальної арктичної експедиції, яка повинна підготувати наукові обґрунтування канадських посягань.

При цьому, як пояснив старший аналітик Міжнародного центру перспективних досліджень Анатолій Октисюк, військові приготування Росії в Арктиці дуже дратують Канаду. «Канада змушена тримати значну частину своїх військових сил для патрулювання Арктики, щоби стримувати РФ. З цього, до речі, випливає й досить активна підтримка Канадою України, оскільки нашу країну канадці вважають противагою Росії. За великим рахунком, саме проблема Арктики, а не діяльність української діаспори в Канаді, є основною причиною цієї підтримки», – пояснив Октисюк. Варто відзначити, що російські військові літаки неодноразово були помічені в районі Аляски.

Членом «великий арктичної п'ятірки», крім Норвегії, Данії, Росії і Канади, є також США. Однак американці визнають своє відставання від провідних учасників п'ятірки. «Магістралі Арктики – це криголами. У Росії прекрасні автостради, а у нас ґрунтові дороги з вибоїнами», – кажуть американські сенатори, постійно ставлячи питання фінансування будівництва свого криголамного флоту. Справді, якщо в розпорядженні РФ є 40 криголамів, то США володіють усього трьома (раніше було 8, але вони один за іншим виходили з ладу). При цьому один з цих трьох криголамів, Polar Sea, вже кілька років стоїть на ремонті після того, як у нього поламався двигун.

Таким чином, саме Росія сьогодні є лідером у полярному регіоні. На думку Анатолія Октисюка, протистояння в Арктиці поки носитиме «військово-юридичний» характер: Росія буде й далі доводити свої претензії на Арктику в міжнародних структурах, водночас демонструючи військову міць.

Чи наважиться Росія на окупацію БілорусіЖурналіст Денис Попович розповідає про можливості окупації Білорусі російськими військами після спільних навчань.

Варто, втім, відзначити, що видобувати вуглеводні в Арктиці слід методом глибокого буріння. Відповідні технології, а також постачання обладнання для глибокого буріння, яке використовувалося російськими компаніями для видобутку нафти і газу, перебуває під санкціями, які Захід запровадив щодо Росії за агресію проти України.

А 11 травня стало відомо, що Росія взагалі має намір скоротити фінансування програми з освоєння Арктики – з 209,7 млрд до 50,9 млрд руб. Про це повідомило російське видання РБК з посиланням на власні джерела. За даними цих джерел, під секвестр потрапило будівництво атомного криголама «Лідер» вартістю близько 80 млрд руб, який мав забезпечувати прохід великотоннажних танкерів для перевезень зрідженого природного газу Північним морським шляхом.

Під скорочення потрапили й деякі проекти, пов'язані з гарантуванням безпеки в Арктиці. Пропозиції щодо оптимізації програми були представлені Мінекономрозвитку РФ, яке є її куратором, проте вони носять попередній характер.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...