Навіщо Росія збільшує військові витрати і що це означає для України

Читать на русском
Денис Поповичжурналіст

За даними Стокгольмського інституту дослідження миру (SIPRI), Росія в 2016 році істотно наростила військові витрати, увійшовши за цим показником до трійки світових лідерів. У SIPRI особливо підкреслюють, що це сталося на тлі зниження світових цін на нафту, через що інші нафтодобувні держави були змушені, навпаки, знижувати витрати на оборону. Очевидно, що РФ і надалі буде витрачати все більше коштів на армію, тому що, починаючи з 1 липня 2017 року, заплановане значне збільшення чисельності ЗС РФ. Навіщо Росія нарощує збройні сили?

Стокгольмський інститут дослідження миру у своєму щорічному звіті підрахував, скільки держави світу витратили на оборону в 2016 році. Лідером за цим показником, за даними SIPRI, є США, чий оборонний бюджет минулоріч склав $ 611,1 млрд, на другому місці Китай – $215,1 млрд. А ось на третє місце несподівано вийшла Росія з оборонним бюджетом майже в $70 млрд.

Україна-НАТО: нове партнерство без майбутнього?Новий президент США неодноразово заявляв про неминучі зміни у функціонуванні Організації Північноатлантичного договору. Чого насправді слід очікувати та яким чином відчує на собі ці зміни Україна?

Несподівано тому, що, як зазначають у SIPRI, через поступове зниження цін на нафту нафтовидобувні країни, до яких належить і РФ, знижували свої військові витрати в 2016 році. Наприклад, Саудівська Аравія в 2016 році скоротила витрати на оборону на 30%. Росія ж показала зростання на 5,9%, випередивши за цією динамікою всіх світових лідерів: військові витрати США минулоріч зросли лише на 1,7%, а Китаю – на 5,4%.

У SIPRI відзначають, що 55% оборонного бюджету РФ у 2016 році пішло на фінансування держпрограми озброєння, тобто – на оснащення армії новими зразками військової техніки. Очевидно, що в 2017 році військові витрати Росії продовжать зростати. До цього висновку веде указ президента Володимира Путіна про збільшення штатної чисельності ЗС РФ до 1,9 млн осіб із 1 липня 2017 року. Указ набув чинності з 28 березня. Збільшення виглядає дуже різким, тому що до початку 2017 року чисельність російської армії оцінювалася приблизно в 800 тисяч чоловік. У Росії указ Путіна пояснюють створенням нових частин і з'єднань, формуванням військ інформаційних операцій, а також появою постійних військових баз за кордоном, наприклад, у Сирії.

У Центрі досліджень армії, конверсії та роззброєння (ЦДАКР) вказують, що в 2016 році Росія сформувала до 5 нових дивізій сухопутних військ, 4 з яких зосереджені на західному напрямку і 3 – безпосередньо біля кордонів з Україною. Це 3-тя, 144-та і 150-та мотострілецькі дивізії, які є частиною 20-й і 8-й загальновійськових армій ВС РФ. У 2016 році ці сполучення ще не досягли своєї штатної чисельності, проте цьогоріч вони, швидше за все, будуть доукомплектовані. На озброєнні цих частин є й новітня техніка, наприклад, 150-та МСД володіє танками Т-90А, новітніми двоствольними 152-мм самохідними гаубицями «Коаліція СВ» і зенітними комплексами «Панцир-С». За словами секретаря РНБО Олександра Турчинова, в разі ухвалення відповідного політичного рішення, всі ці частини та з'єднання можуть протягом 2-3 годин вторгнутися на територію України.

У Європі також всерйоз обговорюють можливість анексії Росією держав Балтії. Нещодавно американський аналітичний центр RAND Corporation (Research & Development) випустив доповідь, де проаналізовано можливість нападу армії РФ на держави Балтії – Литву, Латвію і Естонію. У доповіді відображені результати військових ігор, проведених у 2014-2015 роках, в яких вивчається можливість нападу Росії на ці держави. На думку аналітиків RAND, саме вони можуть стати наступним після України об'єктом агресії. Аналітики дійшли висновку, що НАТО, членами якої є держави Балтії, не зможе захистити своїх союзників, тому що російські сили, зосереджені в регіоні, зараз значно сильніші за підрозділи Альянсу, що дислокуються тут же. Саме тому в разі гіпотетичного вторгнення до Балтії НАТО має всього три сценарії подальших дій. Перший – задіяти систему колективної безпеки і спробувати провести контрнаступ, який не гарантує успіху. Другий – пригрозити Росії ядерною зброєю, що може вилитися в обмежений обмін ядерними ударами, і третій – капітулювати, погодившись із анексією країн Балтії. Останнє може завдати непоправної шкоди авторитету Альянсу.

США проти КНДР. Чи можлива Третя світова війнаЖурналіст Денис Попович розповідає,чи можуть дії КНДР привести до чергового глобального конфлікту.

Усвідомлюючи масштаб загрози, НАТО нарощує військову присутність у Східній Європі, зокрема, в Балтії і Польщі. Йдеться про багатонаціональну бригаду чисельністю до 4 тисяч людей. Її, як і раніше, недостатньо для відбиття можливої агресії Кремля. Однак її поява вже є сигналом, що показує, що НАТО і США не забувають про своїх союзників.

Також Росія прагне зміцнити свій вплив на Близькому Сході. Про участь російської авіації у війні на території Сирії широко відомо (армія РФ підтримує президента САР Башара Асада). При цьому Росія змушена поступово заглиблюватися в сирійський конфлікт – якщо з самого початку мова йшла тільки про підтримку з повітря, то тепер очевидна й участь російських сухопутних сил. Наприклад, у грудні минулого року бойовики ІД здійснили вдалий набіг на Пальміру, вибивши звідти як солдатів Асада, так і російські сили. Втеча була настільки стрімкою, що терористи захопили цілісіньке військове містечко (дехто з солдатів навіть не встиг доїсти свій обід), величезна кількість зброї, а також особисті речі, що свідчать про те, що тут були російські «сухопутники».

І, нарешті, існує перспектива втручання Росії вже в лівійський внутрішній конфлікт. Про це говорять конкретні військові приготування, наприклад, розміщення в Єгипті, неподалік від кордонів із Лівією, підрозділів сил спеціальних операцій ЗС РФ.

На цьому тлі найбільше занепокоєння викликає нарощування військових сил Росії поблизу державних кордонів з Україною. Наша країна також збільшує свої військові витрати – за даними SIPRI, у 2016 році ця сума склала $ 3,4 млрд (близько 90 млрд грн). Більш того, після Росії Україна є «чемпіоном» за кількістю військових витрат серед країн колишнього СРСР. За даними української влади, оборонний бюджет нашої країни постійно зростає: якщо 2016 року він перевищував 113 млрд грн (з них понад 55 млрд пішло на армію), то 2017-го – вже майже 130 млрд (5% від ВВП). Бюджет армії цього року становить приблизно 65 млрд грн.

Турчинов оприлюднив відеозвіт за останні три роки роботи РНБОСекретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов оприлюднив на своїй сторінці у Facebook короткий відеозвіт за останні три роки роботи РНБО.

Однак у SIPRI вважають, що реальні витрати на оборону в нашій країні, навпаки, знизилися (у 2015 році вони становили $3,62 млрд). Пояснюється це зростанням курсу долара до гривні, адже саме до долара прив'язуються військові витрати держав світу.

Як пояснив член парламентського комітету з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук, після того, як з 1 січня 2016 року було збільшене грошове утримання військовослужбовців (абсолютно правильний крок з точки зору мотивації), 75% військового бюджету йде на утримання армії, і лише 25% – на модернізацію і закупівлю нових систем озброєння. А 2017 року на розвиток озброєнь і військової техніки ЗСУ передбачено близько 6,5 млрд грн, тобто 10% військового бюджету. При цьому міжнародна норма – 40% бюджету на утримання, 30% – на бойову підготовку і 30% – на закупівлю нового озброєння.

У цих умовах ЗСУ вигідніше комплектувати відремонтованою або модернізованою технікою, а значить – жертвувати якістю заради кількості. Але російське керівництво, попри зниження цін на нафту та інші економічні проблеми, пов'язані з запровадженням санкцій за агресію проти нашої країни, намагається розвивати свою армію і кількісно, і якісно. А це означає, що нарощування військового потенціалу РФ дуже небезпечне для України.

Денис Попович, спеціально для «Слова і Діла»


Підписуйтесь на наші аккаунти в Telegram та Facebook, щоб першими отримувати важливі новини та аналітику.


Загрузка...